Рівновість сукупного попиту та пропозиції – Стан, при якому величина попиту на товари та послуги та їх пропозиція рівні. За порушення рівноваги у ситуації перевищення попиту над пропозицією проявляється інфляція, а перевищення пропозиції над попитом — дефляція. Умовою рівноваги в закритій економіці є рівність заощаджень та інвестицій (S = I), у відкритій — рівність величини заощаджень сумі інвестицій і сальдо балансу за поточними операціями (S = I + В).
Графічно комбінації рівня цін, і рівня виробництва, у яких ринки товарів хороших і ринки фінансових активів перебувають у стані рівноваги, зображуються кривою сукупного попиту. Точка перетину цієї кривої з кривою сукупної пропозиції дозволяє визначити рівень цін та доходу за даних умов, а також динаміку цін та випуску залежно від змін попиту та пропозиції.
З метою підтримки рівноваги представники традиційного кейнсіанства пропонують регулювати динаміку сукупного попиту, наголошуючи на ролі фіскальної політики як засобу впливу на попит. На відміну від цього представники неокласичного спрямування (монетаристи) рекомендують відмовитися від спроб впливу на короткострокові кон’юнктурні коливання сукупного попиту та перенести акцент в економічній політиці на дотримання «грошового правила», тобто на забезпечення відповідності збільшення кількості грошей в обігу зростання виробничого потенціалу. У цьому випадку, на їхню думку, усувається дестабілізуючий вплив держави на економіку та автоматично досягається рівновага сукупного попиту та пропозиції.
