Резервний капітал (reserve capital) – частина фінансових ресурсів підприємства, зарезервована у фінансових планах та бюджетах на випадок можливого підвищення видаткової їх частини. На підприємстві резервний капітал перебуває у формі нерозподіленого прибутку, резервного фонду та інших.
Резервний фонд (legal reserve) – передбачений статутом підприємства та формований за рахунок відрахувань із прибутку спеціальний фонд, призначений для внутрішнього страхування фінансових ризиків.
Резервний капітал – спеціальний фонд фінансових ресурсів, призначений покриття збитків і непередбачених втрат господарського товариства чи товариства. Розміри та порядок формування резервного капіталу визначаються статутом товариства; у деяких випадках створення резервного капіталу передбачено чинним законодавством, наприклад, в акціонерних товариствах розмір резервного фонду має становити не менше ніж 25% статутного капіталу. Резервний капітал, що створюється в обов’язковому порядку, може бути використаний тільки для:
- покриття непередбачених витрат;
- покриття балансових збитків за звітний рік;
- виплати дивідендів за привілейованими акціями та процентами
за облігаціями у разі відсутності чи недостатності у суспільстві
інших засобів для цього.
Статутом товариства може передбачатися створення резервів та інші цілі.
Наявність резервного капіталу спрямовано забезпечення стабільності фінансового стану суспільства та сприяє захисту інтересів кредиторів. Значні розміри резервного капіталу свідчать про фінансове благополуччя господарську організацію.
Джерела формування резервного капіталу – насамперед прибуток, внески засновників, відрахування від доходів дочірніх та залежних товариств. Рух коштів резервного капіталу бухгалтерському обліку відбивається на рахунку «Резервний капітал».
