Ринок позикових капіталів (debt market) – сектор фінансового ринку, на якому формується попит та пропозиція грошового капіталу, що надається в позику. Позичковий капітал, тобто. капітал, що приносить прибуток у формі відсоткових нарахувань, є капіталом як кредитора, так позичальника.
Ринок позичкових капіталів — система економічних відносин, у якій об’єктом угоди є грошовий капітал, що надається в позичку, і формується попит і пропозиція на нього, що забезпечують акумуляцію вільних грошових коштів, перетворення їх на позичковий капітал та його перерозподіл між учасниками процесу відтворення; сукупність банків, фондових бірж та інших фінансово-кредитних установ, якими перерозподіляється позичковий (грошовий) капітал.
З функціональної точки зору ринок позичкових капіталів – це система ринкових відносин, що забезпечують акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів та перерозподіл останніх з метою забезпечення кредитом відтворювального процесу, розвитку окремих інституційних одиниць, секторів та галузей економіки, а також розвитку економіки загалом та задоволення індивідуальних потреб конкретних членів товариства. За функціональним призначенням поділяється на грошовий ринок (короткостроковий), який обслуговує переважно рух оборотного капіталу, та ринок капіталів (середньостроковий та довгостроковий), що забезпечує функціонування та розширення основного капіталу.
З інституційного погляду ринок позичкових капіталів є сукупність фінансово-кредитних установ, бірж та інших інститутів, якими здійснюється рух позичкового капіталу. Як кредиторів і позичальників над ринком позичкових капіталів виступають банки, державні підприємства, фірми, і навіть населення.
На ринку позичкових капіталів виконуються короткострокові позичкові операції (що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу – грошовий ринок) та середньо- та довгострокові кредитні операції (що обслуговують головним чином рух основного капіталу – ринок капіталів). Насправді постійно відбувається перелив капіталів з однієї сфери до іншої.
Залежно від джерел та сфери додатку розрізняють національні та міжнародні ринки позичкових капіталів.
Національний ринок капіталів – це ринок середньо- та довгострокових кредитів цієї країни, включаючи іпотечний ринок та ринок цінних паперів (фондовий ринок). Національний ринок, зберігаючи відносну самостійність, пов’язані з світовим ринком позичкових капіталів, який сформувався з урахуванням розвитку міжнародних економічних, зокрема. валютно-кредитні відносини.
Складові частини міжнародного ринку капіталів – ринок середньо- та довгострокових іноземних кредитів та єврокредитів, ринок цінних паперів (в т.ч. та ринок єврооблігацій).
Економічна ситуація в країні та у світовому господарстві визначає можливість пропозиції позичкового капіталу та попиту на нього, що відбивається на загальному русі відсоткових ставок та інших умовах надання позик та кредитів. Разом про те деякі види позичкового капіталу може складатися своя кон’юнктура. Зокрема, зміна економічної політики у тій чи іншій країні, що веде до зростання відсоткових ставок, спричиняє приплив до цієї країни короткострокових позичкових капіталів (гарячих грошей).
Умови надання кредитів та позик складаються у процесі конкурентної боротьби між банківськими установами, між кредиторами та позичальниками, які мають альтернативні можливості залучення коштів на інших секторах ринку капіталів (підприємницькі капітали, ринок цінних паперів).
Міжнародний ринок позичкових капіталів характеризується гострою конкуренцією, оскільки умови надання позик та кредитів (у тому числі експортних кредитів) є одним із важливих елементів конкурентоспроможності національних товарів. Для запобігання негативним наслідкам такої конкуренції основні країни-кредитори укладають угоди про умови надання позик і кредитів, наприклад, кредитування країн, що розвиваються. За відсутності валютних обмежень та зростання міжнародного руху позичкового капіталу умови його надання на національних ринках мають тенденцію до вирівнювання, що свідчить про зростання інтернаціоналізації господарського життя.
Інструментами угод над ринком позичкових капіталів може бути фінансові документи, включаючи векселі; депозитні сертифікати, банківські акцепти та ін.
