Ринок цінних паперів (securities market) – сукупність відносин, що виникають при емісії та обігу цінних паперів, створенні та діяльності його професійних учасників. Ринок цінних паперів охоплює:
- емісію та звернення державних та муніципальних емісійних цінних паперів;
- емісію та обіг корпоративних емісійних цінних паперів;
- діяльність різноманітних професійних учасників;
- діяльність саморегулівних організацій;
- випуск та обіг неемісійних цінних паперів;
- функціонування термінового ринку цінних паперів (див. ринок термінових угод).
Ринок цінних паперів (або фондовий ринок) – вид інвестиційного ринку, на якому продаються та купуються всі види фондових інструментів (короткострокові та довгострокові цінні папери, первинні та похідні).
Розрізняють організований (фондова біржа) та неорганізований (Позабіржовий, вуличний) ринки цінних паперів.
Поширено таку класифікацію фондових ринків за характером руху цінних паперів:
- Первинний ринок цінних паперів (primary market) — ринок, де відбувається розміщення нових цінних паперів.
- Вторинний ринок цінних паперів (secondary market) – місце основного купівлі-продажу раніше випущених активів. Саме з вторинним ринком найкраще знайомий початківець інвестор, оскільки біржі якраз відносяться до вторинного ринку. Один із головних суб’єктів — фондова біржа.
- Третичний ринок цінних паперів (third market) охоплює торгівлю зареєстрованими біржі цінними паперами поза самої біржі. Третинний ринок традиційно використовувався як майданчик для торгівлі, обміну великими пакетами акцій між інституційними інвесторами. З розвитком інтернету він став доступним для приватних інвесторів.
- Четвертичний ринок цінних паперів (fourth market) — це електронні системи торгівлі великими пакетами цінних паперів між інституційними інвесторами. Найвідоміші системи четвертинного ринку – InstiNet, POSIT, Crossing Network.
Всупереч загальноприйнятому уявленню, фондовий ринок не є основним джерелом грошей для інвестицій. Навіть у США, де він найбільш розвинений, переважна більшість інвестицій фінансується з власних коштів компаній, 20-30% – за рахунок позикових коштів або випуску облігацій і лише менше 10% – за рахунок випуску акцій. Це не дивно — зовнішнє фінансування коштує дорожче за внутрішнє через проблеми асиметричної інформації, тому компанії звертаються за зовнішніми ресурсами лише тоді, коли не вистачає власних. Крім того, якщо компанія випускає акції, а не облігації, ринок сприймає це як негативний сигнал про перспективи її розвитку.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється шляхом:
- встановлення обов’язкових вимог до діяльності емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів та його стандартів;
- реєстрації випусків емісійних цінних паперів та проспектів емісії та контролю за дотриманням емітентами умов та зобов’язань, передбачених у них;
- ліцензування діяльності професійних учасників ринку цінних паперів;
- створення системи захисту прав власників та контролю за дотриманням їх прав емітентами та професійними учасниками ринку цінних паперів;
- заборони та припинення діяльності осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку цінних паперів без відповідної ліцензії.
