Санація

Санація (sanation) — система заходів щодо фінансового «оздоровлення» підприємства, спрямованих на запобігання його банкрутству та ліквідації, за рахунок зовнішньої допомоги. Санація підприємства проводиться у трьох основних випадках:

  1. до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство у спробі виходу з кризового стану вдається до зовнішньої допомоги з власної ініціативи;
  2. якщо саме підприємство, звернувшись до арбітражного суду із заявою про своє банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (такі випадки санації є найбільш характерними для державних підприємств);
  3. якщо рішення про проведення санації виносить арбітражний суд за пропозиціями від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника і погасити його зобов’язання перед бюджетом.

У двох останніх випадках санація здійснюється у процесі провадження справи про банкрутство за умови згоди зборів кредиторів з термінами виконання їх вимог та на переведення боргу.

Залежно від глибини кризового стану підприємства та умов надання йому зовнішньої допомоги, розрізняють два основні види санації:

  • санація підприємства, спрямовану на реорганізацію боргу. Така санація здійснюється зазвичай на допомогу підприємству усунення його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан сприймається як тимчасове. Цей вид санації не змінює статусу юридичної особи санованого підприємства;
  • санація, спрямована на реорганізацію боргу. Така санація здійснюється за більш глибокого кризового стану підприємства та вимагає здійснення низки реорганізаційних процедур, пов’язаних зі зміною його організаційно-правової форми діяльності, форми власності тощо. Як правило, цей вид санації пов’язаний із зміною статусу юридичної особи санованого підприємства.

Кожен із цих видів санації підприємства має низку форм (див. Реорганізація боргу та Реорганізація підприємства). Процес здійснення санації підприємства потребує попередньої розробки проекту санації.

Основою вибору тієї чи іншої форми санації є розрахунок її ефективності. Ця ефективність визначається шляхом співвіднесення результатів (ефекту) та витрат на здійснення санації у запропонованій формі.

Результати санації (хоч і спрямовані на усунення неплатоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємства) зрештою можуть бути оцінені розміром додаткового прибутку (різницею між його сумою після та до здійснення санації). Додатковий прибуток у разі утворюється з допомогою нормалізації господарську діяльність підприємства за відповідної фінансової підтримки санатора (порівняно з сумою прибутку, одержуваної за умов кризового його розвитку). У процесі розрахунку ефективності санації сума додаткового прибутку підприємства наводиться до реальної вартості.

Витрати здійснення санації визначаються шляхом розробки спеціального бюджету у процесі підготовки проекту санації. Принципово ці витрати можна як інвестиції санатора в санируемое підприємство з метою отримання доходу (у прямій чи непрямій формі) у майбутньому періоді.

Такий підхід дозволяє застосовувати для оцінки ефективності санації ті самі методи та показники, що використовуються при оцінці ефективності реального інвестування (див. Оцінка ефективності реальних інвестицій).

Порівняння ефективності різних форм санації дозволяє вибрати найоптимальніший варіант її здійснення.

Мета санації вважається досягнутою, якщо вдалося за рахунок зовнішньої фінансової допомоги або реорганізаційних заходів нормалізувати виробничу та фінансову діяльність та уникнути оголошення підприємства-боржника банкрутом із подальшою його ліквідацією.

Санація — передбачена національним законодавством система заходів щодо покращення фінансового стану підприємств, що перебувають у кризовому стані з метою запобігання їхньому банкрутству або для підвищення конкурентоспроможності. Методами, що застосовуються під час санації, можуть бути:

  • зменшення акціонерного капіталу шляхом скорочення випуску нових акцій та їх обміну на більшу кількість старих акцій;
  • надання урядових субсидій, пільгових позик, пільг із оподаткування, націоналізація підприємств;
  • застосування антимонопольного законодавства тощо.

Розрізняють досудову санацію (заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, що приймаються власником майна боржника-унітарного підприємства, засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, кредиторами боржника та іншими особами з метою попередження банкрутства) та судову санацію (Зовнішнє управління).

При досудовій санації власником майна боржника-унітарного підприємства, засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, кредиторами боржника-юридичної особи та іншими особами в рамках заходів щодо запобігання банкрутству боржнику може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань та зобов’язань та відновлення платоспроможності боржника. Надання такої допомоги може супроводжуватися прийняттям він боржником чи іншими особами зобов’язань на користь осіб, які надали фінансову допомогу.

Залишити коментар:

Site Footer