Ставка податку (tax rate) — величина податку розрахунку одиницю оподаткування, тобто частка вартості об’єкта оподаткування, яку слід сплатити як податку, чи величина податку, припадає на одиницю земельної площі, ваги, кількості товару чи іншу одиницю, де вимірюється величина об’єкта оподаткування.
Якщо податок стягується з доходів у грошовій формі, то податкова ставка встановлюється як відсоток з оподатковуваного доходу. Податкові ставки можуть встановлюватися і у вигляді грошової суми, що припадає на один об’єкт або на показник, що характеризує цей об’єкт, наприклад податок на транспортний засіб, або з одиниці земельної площі з кубічного сантиметра обсягу рухової установки.
Розрізняють такі види податкових ставок:
- тверді ставки податку в абсолютній сумі – Встановлюються в абсолютній сумі на одиницю (іноді весь об’єкт) оподаткування незалежно від розмірів податкової бази (реальне оподаткування);
- пропорційні ставки податку — діють однаково до податкової базі без урахування її величини (пропорційне оподаткування);
- прогресивні ставки податку — зростають зі зростанням податкової бази (прогресивне оподаткування);
- регресивні ставки податку — зростають із зменшенням податкової бази (регресивне оподаткування).
Також виділяють фактичні та економічні ставки податку.
Фактична ставка податку визначається як відношення сплаченого податку до податкової бази.
Економічна ставка податку визначається як відношення сплаченого податку до всього одержаного доходу.
З метою економічного аналізу можуть розраховуватися інші податкові ставки.
Середня ставка дорівнює відношенню загальної суми податку на величину податкової бази.
Средняя ставка = (Сумма налога : Величина налоговой базы) * 100%
Середня ставка показує середнє відносне податкове навантаження на базу.
У економічних моделях часто використовують граничні ставки. Гранична ставка показує, наскільки збільшиться податок, якщо податкова база збільшиться на одиницю:
Предельная ставка = (Увеличение налога : Увеличение налоговой базы) * 100%
Використання граничних ставок виправдано тим, що економічні агенти порівнюють вигоди від додаткової економічної активності (більшого заробітку, великих інвестицій у оподатковувані активи) та податкові витрати. Висока гранична ставка під час використання прогресивної шкали може призвести до обмеження економічної активності та зниження податкової бази.
