Стоп-лист (Hot List) — список підозрілих номерів або серій платіжних карток, розміщений у торговому терміналі або іншому пристрої. Стоп-лист використовують для виявлення та блокування будь-якої операції з підозрілими платіжними картками.
У стоп-лист заносяться втрачені або вкрадені платіжні картки, що унеможливлює їх несанкціоноване або зловмисне використання. Стоп-лист розсилається в торгові точки банком-еквайєром, що обслуговує їх.
Постановка картки в стоп-лист – остаточний захід для запобігання використанню картки в шахрайських операціях. Дані про картку надсилаються платіжними системами відповідно до їх внутрішніх правил у банки-еквайєри по всьому світу, або по окремих регіонах. При спробі скористатися карткою касир підприємства знаходить картку в стоп-листі та вилучає.
Враховуючи трудомісткість процесу встановлення картки в стоп-лист та розсилки оновлень стоп-листів ця послуга платна. У різних банках плата за постановку картки у стоп-лист може відрізнятись. Плата за цю послугу залежить, перш за все, від того, чи будуть операції на карті заборонені тільки всередині країни або по всьому світу. Зазвичай за постановку в локальний стоп-лист банки грошей не беруть або стягують символічну плату. Середня вартість послуги з постановки картки в міжнародний стоп-лист становить близько 25-160 дол. США. У міжнародний стоп-лист карта, як правило, заноситься у разі втрати за кордоном.
Для поставлення картки в стоп-лист необхідно написати письмову заяву до банку, який видав картку. Зазвичай клієнт звільняється від відповідальності за можливі шахрайські операції на наступний день після подання відповідної заяви.
Залежно від правил, прийнятих у платіжній системі або встановлених еквайрером, постановка картки в стоп-лист може означати, що при пред’явленні цієї картки до оплати необхідно або блокувати та вилучити її, або зв’язатися з емітентом для отримання авторизації.
На фондовому ринку термін стоп-лист означає спеціальний реєстр найменувань та номерів викрадених та зниклих акцій.
Окремі стоп-листи банки ведуть щодо недобросовісних позичальників, найчастіше їх називають чорним списком (Black List). У такий стоп-лист заноситься інформація про злісних неплатників, осіб, які допускали шахрайські дії (незаконне отримання позичкових коштів за підробленими документами, розкрадання заставного майна тощо), клієнти із сумнівною репутацією (наприклад, у зв’язку з відмиванням грошей) та і т.д.
(Див. Банківський автомат, Платіжна картка).
