Страхування тварин (livestock insurance) – вид майнового страхування, що передбачає відшкодування збитків при загибелі тварин. Тварини, що належать сільськогосподарським товаровиробникам та громадянам (велика рогата худоба, вівці та кози, коні, верблюди, свині, хутрові звірі та кролики, свійський птах та ін.), підлягають добровільному страхуванню на випадок загибелі (відмінка, вимушеного забою або знищення) стихійних лих, нещасних випадків, пожежі, інфекційних, незаразних та інвазійних хвороб. Можливе страхування тварин на випадок загибелі чи вимушеного забою лише від хвороб чи нещасних випадків. Тварини приймаються на страхування в сумі, заявленій страхувальником, але не вище їх балансової або дійсної вартості, виходячи з вільних (ринкових) цін на день укладення договору страхування.
При загибелі тварин, птиці, кроликів, хутрових звірів страхове відшкодування виплачується у вигляді страхових сум, зазначених у договорі страхування. У разі вимушеного забою страхове відшкодування визначається з урахуванням вартості м’яса, придатного для харчування. При вимушеному забої або відмінку хутрових звірів та кроликів враховується також вартість шкірки.
Договори добровільного страхування тварин, що належать сільськогосподарським товаровиробникам та громадянам, укладаються строком на один рік. Ставки страхових внесків встановлені за видами тварин та диференційовані по регіонах (республікам, краям та областям). Крім того, можуть бути застраховані на випадок відмінка (загибелі) домашні тварини (собаки, кішки та ін.).
У міжнародній практиці проводиться страхування також від ризику неможливості подальшого використання окремих видів тварин за їх призначенням (наприклад, коли вони не можуть бути використані для роботи, отримання продукції або відтворення потомства).
Страхова сума дорівнює дійсній вартості тварини. При цьому вона не повинна перевищувати балансову або ринкову вартість тварини. Як варіант, дійсну вартість можна визначити, виходячи із середньостатистичної ринкової вартості однієї тварини за останній календарний рік у регіоні.
Слід зазначити, що договір не може бути укладений, якщо компетентними органами встановлено, що на момент його укладання тварини були хворі та/або тварини були застраховані після того, як був оголошений карантин у зазначеній місцевості.
Нижче наведено повний перелік можливих ризиків, що передбачаються у договорі страхування. Залежно від страхової компанії, він може змінюватися.
Отже, покриватиметься загибель тварин унаслідок таких ризиків, як:
- Пожежа, удар блискавки, вибух.
- Стихійні явища: повінь, ураган, буря, злива, град, осідання ґрунту, зсув, землетрус.
- Протиправні дії третіх осіб, зокрема. крадіжка, вандалізм та грабіж.
- Нещасний випадок (названо):
- дія електричного струму;
- раптове отруєння отруйними рослинами чи речовинами (тільки на пасовищах);
- укус змій або отруйних комах;
- сонячний чи тепловий удар;
- закупорка шлунково-кишкового тракту внаслідок влучення сторонніх предметів;
- напад диких тварин та диких собак;
- ядуха (асфіксія), зупинка дихання внаслідок закупорки верхніх дихальних шляхів сторонніми предметами;
- наїзд транспорту.
- Захворювання, саме епізоотія, тобто. “Епідемія у тварин”. Покриваються збитки внаслідок широкого поширення інфекційної хвороби серед одного або багатьох видів тварин на значній території, яка суттєво перевищує рівень захворюваності, який зазвичай реєструється на даній території. Здавалося б, що африканська чума підходить під цей ризик, але це не так. Усі страхові компанії виключають хвороби, перелік яких визначено законодавством та за які страхувальник отримує виплати з державних фондів, спеціально призначених для ліквідації наслідків цих хвороб. Тому виплата буде, але не від страхової компанії, а від держави.
Також за договором страхування покривається вимушений забій тварин внаслідок:
- застрахованого ризику із загрозою подальшої неминучої загибелі;
- хвороби з загрозою подальшої неминучої загибелі чи повної подальшої непридатності;
- розпорядження спеціаліста ветеринарної служби у зв’язку з проведенням заходів щодо боротьби з епізоотією або іншого невиліковного захворювання, що унеможливлює подальшу безпосередню придатність худоби.
Можна додати до договору опційне покриття, наприклад: загибель тварин у зв’язку з несправністю стаціонарних машин, під час проведення операції, під час транспортування, витрати на утилізацію худоби та багато іншого.
В основному страхові компанії покривають лише класичні майнові ризики (1,2,3,4) через високі витрати на передстрахову експертизу на предмет з’ясування ситуації та встановлення факту захворювання тварин.
Страхування тварин більше захищає від тотальної загибелі. Тому за даним видом страхування досить високі франшизи, тарифи та відповідно вартість страхування. Чинники, що визначають високу вартість – це високі витрати страхових компаній на експертизи та лікування, а також схильність тварин до хвороб.
