Страхування майна від вогню та інших небезпек (fire insurance) – страхування нерухомого та рухомого майна від групи ризиків, де основним виступає вогонь (пожежа) різного походження.
У Росії її страхування майна від вогню стало проводитися з 1786 р., як у Санкт-Петербурзі було засновано Особлива страхова експедиція при Державному позиковому банку (1786-1822). При цьому цьому виду страхування було надано статус державної монополії. У 1827 р. страхування від вогню передано у відання Першого російського (від вогню) страхового товариства. З появою земств у 1863 р. ними було покладено обов’язкове страхування селянських господарств від вогню, і навіть добровільне страхування поміщицьких садиб з урахуванням взаємного страхування. У СРСР страхування від вогню було введено Декретом РНК від 6 жовтня 1921 як державне страхування майна приватних господарств. Надалі воно поширилося інші об’єкти страхування.
У радянський період у вітчизняній страховій практиці термін «страхування вогню та інших небезпек» використовувався рідко, т.к. Класифікація майнового страхування будувалася на виділенні в ньому підгалузі та видів залежно від категорій страхувальників та об’єктів страхування, а не від переліку ризиків, і практично воно ототожнювалося зі страхуванням будівель.
Однак у міжнародній практиці цей вид страхування досить широко використовується. Відповідно до світової практики страхування майна від вогню та інших небезпек забезпечує відшкодування збитків, завданих застрахованому майну внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху та інших причин, що спричинили його загоряння (вогневе страхування). Відшкодуванню підлягають збитки, що виникли внаслідок безпосереднього впливу вогню (пожежа) на застраховане майно та впливу побічних явищ (дим, тепло, газ чи повітря). Як правило, не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок обробки застрахованого майна вогнем (іншого термічного впливу) відповідно до технологічного процесу, підпалювання (наприклад, при складуванні сировини, матеріалів, продукції тощо поблизу джерел підтримки вогню). Разом з тим з метою стимулювання протипожежної безпеки та активних дій страхувальників щодо захисту свого майна від вогню відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок вжитих страхувальником розумних заходів щодо рятування майна, зламу та розчищення руїн, а також інші витрати, які спричинили страхувальники при настанні страхового випадку для запобігання та зменшення шкоди. З обсягу відповідальності страховика виключається воєнний ризик (війна, інтервенція), політичний ризик (революція, громадянські заворушення) тощо.
Страхування майна від вогню та інших небезпек поєднує відповідальність за збитки від:
- пошкодження або загибелі майна внаслідок дії підземного вогню, виверження вулкана, землетрусу, обвалу, зсуву ґрунту, бурі, урагану, зливи, повені та інших стихійних лих;
- вибуху (парових котлів, газосховищ, машин, апаратів та приладів, що діють на стиснутому повітрі та газі);
- внутрішнього пошкодження електричних установок, приладів, машин від електричного струму;
- раптового псування водопровідних, протипожежних та каналізаційних пристроїв;
- протиправних дій третіх осіб (крадіжка, розбій, умисне та необережне знищення (ушкодження) застрахованого майна).
Не підлягають відшкодуванню збитки, коли мають місце: умисел (груба необережність) страхувальника (вигодонабувача) або його представників, порушення правил, встановлених щодо окремих видів майна (у тому числі правил протипожежної безпеки, зберігання вогненебезпечних та вибухових речовин та ін.), знищення (ушкодження) майна за розпорядженням військової або цивільної влади; самозаймання, бродіння, гниття та інші природні властивості майна.
Страхове покриття у межах цього страхування може містити ширший перелік ризиків.
