Страхування професійної відповідальності (professional indemnity insurance) — вид страхування відповідальності, що передбачає захист осіб певних професій проти вимог, які можуть бути пред’явлені до них у зв’язку з заподіянням ними професійних обов’язків шкоди клієнтам.
Страхування професійної відповідальності дозволяє, з одного боку, захистити майнові інтереси третіх осіб (клієнтів); з іншого — убезпечити страхувальників від майнових вимог. Крім того, покриваються всі витрати, пов’язані із веденням судового процесу.
Юридичною основою виникнення відповідальності є можливість заподіяння шкоди чи матеріальної шкоди внаслідок недбалості особи певної професії. До професій, власники яких потребують страхування, належать: архітектори, інженери, дизайнери, будівельники, фінансові менеджери, юристи (нотаріуси, адвокати), бухгалтери, аудитори, брокери, лікарі, фармацевти, ріелтори, оцінювачі та ін. Для деяких професій законодавством страхування відповідальності у обов’язкової формі.
При страхуванні професійної відповідальності об’єктом страхування є майновий інтерес фізичної особи-професіонала, пов’язаний з можливим виникненням збитків у споживача послуги, що надається професіоналом, внаслідок будь-яких недоглядів, необережності та інших ненавмисних дій щодо осіб, яким надаються послуги. При цьому необхідною умовою страхування є те, що професіонал має необхідні знання, компетенцію для даного виду діяльності і належить до своїх обов’язків сумлінно. Підтвердженням рівня кваліфікації є наявність необхідних заняття тим чи іншим видом професійної діяльності документів: дипломів, сертифікатів.
Страховим випадком є ненавмисні помилки страхувальника під час здійснення ним професійної діяльності, які призвели до збитків третіх осіб. Збитки мають бути підтверджені рішенням суду (арбітражного суду). Відшкодовуються:
- матеріальні збитки, заподіяні суб’єктам господарювання під час виконання страхувальником професійних обов’язків;
- суми втраченого доходу (втрачена вигода) внаслідок настання негативних наслідків для суб’єкта господарювання через ненавмисні помилки страхувальника (застрахованої особи);
- витрати на ведення в судових органах справ зі страхових випадків;
- доцільні витрати щодо зменшення шкоди (шкоди), заподіяні страховим випадком.
Страховик несе відповідальності, якщо страховий випадок стався внаслідок навмисних дій страхувальника; скоєння ним злочину, що у причинної зв’язку зі страховим випадком; запровадження нових указів, законів та постанов органів законодавчої та виконавчої влади, які набули чинності або опубліковані після наданої страхувальником професійної послуги.
Розміри можливого відшкодування шкоди (збитку) встановлюються під час укладання договору страхування, проте вони можуть бути нижчі меж, визначених законодавством з деяких видів професійної відповідальності.
