Будівельні товариства (building societies) – кооперативні ощадні установи, що спеціалізуються на наданні довгострокових позичок для придбання житлових будинків за рахунок коштів, що залучаються у вигляді короткострокових вкладів населення.
Будівельні товариства виникли у Великій Британії (1775 р.) як «суспільства взаємодопомоги» для своїх членів. Будівельні товариства існують у Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії; у США аналогічною діяльністю займаються ощадно-позичкові асоціації, у ФРН – ощадно-позичкові каси, активно конкуруючи при цьому з комерційними банками по здійсненню традиційних банківських операцій.
Будівельне суспільство – фінансова організація, яка традиційно пропонує відкриття різноманітних ощадних рахунків з метою залучення депозитних вкладів, які використовуються для надання довгострокових іпотечних кредитів (mortgages) на купівлю або розбудову будинку. Ці суспільства розвинулися наприкінці XVII в. у Великій Британії з дружніх товариств (Friendly Society) і є безприбутковими організаціями. Їхня діяльність регулюється Законом про будівельні товариства 1986 р. (Building Societies Act 1986).
Будівельні товариства приймають депозитні вклади на різні види рахунків, що відрізняються один від одного різними ставками відсотків та умовами вилучення коштів, або у формі «паїв», для вилучення яких часто потрібне попереднє повідомлення. Відсотки, що виплачуються за рахунками будівельних товариств, вже очищені від прибуткового податку, оскільки будівельні товариства сплачують цей податок безпосередньо Департаменту податків та зборів, якщо інвестор є платником податків.
Товариства залучають як великих, і дрібних вкладників; середній розмір вкладу становить близько 5 000 фунтів стерлінгів. Позики, видані особам для придбання нерухомості, зазвичай погашаються шляхом регулярних щомісячних платежів частини основний суми боргу та відсотків протягом кількох років. Іншим способом, який набуває все більшої популярності, є заставна-вклад, що передбачає, що позичка не погашається доти, доки не настане час виплати страхової суми за страховим полісом життя позичальника; при цьому, протягом усього періоду, на який видана позичка, позичальник сплачує лише відсотки за нею та страхові премії.
Після ухвалення Закону 1986 р. будівельні товариства отримали можливість розширити набір послуг, що надаються ними; це дозволило їм успішно конкурувати у багатьох сферах діяльності із комерційними банками. Тепер вони пропонують своїм клієнтам відкриття чекових рахунків з нарахуванням відсотків на весь залишок, готівкові картки, кредитні картки, позики, перекази грошей, обмін валюти, послуги персонального фінансового планування (акції, страхування, пенсії тощо), посередництво в операціях нерухомістю, оціночні послуги та складання нотаріальних актів про передачу майна.
Відмінності між банками та будівельними товариствами швидко стираються, тим більше, що деякі будівельні товариства отримали дозвіл своїх членів трансформуватися в публічні компанії з обмеженою відповідальністю (public limited company), що фактично перетворює їх на банки. Всі ці зміни спричинили хвилю злиття будівельних товариств з метою створення загальнонаціональної мережі, здатної конкурувати з банками Великої четвірки (Big Four). Конкуренція між банками та будівельними товариствами добре проявляється у зближенні відсоткових ставок тих та інших, оскільки вони змагаються між собою у залученні коштів. Більше того, конкуренція з боку будівельних товариств змусила банки запровадити безкоштовні банківські послуги, сплачувати відсотки за поточними рахунками та працювати по суботах.
