Фіксинг (fixing, fixation) – спосіб встановлення, фіксації ціни при біржовому котируванні. Фіксинг використовується під час торгівлі на фондовій або валютній біржі цінними паперами, золотом або валютою. У вітчизняній практиці фіксинг використовують при торгах іноземною валютою на валютних біржах. Фіксинг – ціна або цінова котирування товару, що встановлюється на біржі в даний, певний момент часу.
Фіксинг означає, що під час торгів досягнуто стан, у якому обсяг заявок на продаж стає рівним обсягу заявок на купівлю.
Фіксинг досягається дотриманням певних прийомів ведення торгів: маклер, провідний біржовий торг, у разі перевищення попиту над пропозицією від учасників торгів повинен приймати пропозиції, спрямовані на зменшення попиту (купівлі) та збільшення пропозиції (продажу). Якщо пропозиція перевищить попит, маклер прийматиме пропозиції, що сприяють збільшенню попиту та зниженню пропозиції. Момент досягнення фіксингу означає закінчення торгів (аукціону) та процесу котирування на цей біржовий день.
Ціна, що відповідає фіксингу, розглядається як єдина ціна, за якою здійснюватимуться угоди та розрахунки за ними.
Фіксинг –
- процедура котирування валют, що полягає у визначенні та реєстрації міжбіржового курсу шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції щодо кожної валюти; на її основі встановлюються курси продавців та покупців, що публікуються в офіційних бюлетенях;
- щоденне “закріплення” до кінця торгової сесії курсу валют, цінних паперів;
- встановлення ціни на золото на Лондонській біржі; відбувається двічі – вранці та після обіду.
