Абсолютна відповідальність — у закордонній практиці вид страхування цивільної відповідальності товаровиробника за збитки, заподіяні споживачам продукції, що має шкідливі фактори. Мається на увазі, що сам товаровиробник на момент реалізації товару не знав про потенційно шкідливий вплив готової продукції, але вирішив укласти відповідний договір страхування абсолютної відповідальності. Факт шкідливості виробів був виявлений у ході наукових досліджень та експериментів набагато пізніше, ніж товар був випущений на ринок.
Виникнення абсолютної відповідальності виробника залежить від якості продукції, її компонентів, речовин або частин, від умов зберігання, від стандартів збирання, ремонту, налагодження, від помилок у розрахунках при виготовленні продукції, недоліків інструкцій щодо її застосування та інших факторів.
Страхування громадянської відповідальності виробника тісно пов’язане із загальним розвитком інституту відповідальності за якість продукції. Ключовими його елементами є:
- система абсолютної (або суворої) відповідальності страхувальника;
- наявність відповідальності за ризиками розвитку;
- поняття продукції або продукту у страхуванні відповідальності виробника;
- розмір страхових сум;
- стандарти врегулювання вимог, що випливають із договорів страхування, та багато інших.
Інститут абсолютної відповідальності (іншими словами також – відповідальності без вини) має особливості застосування у різних країнах. Так, це може бути класичний варіант відповідальності, неодмінними елементами якої є дія чи бездіяльність виробника, факт заподіяння шкоди та наявність причинно-наслідкового зв’язку між дією (бездіяльністю) та заподіянням шкоди.
Інститут абсолютної відповідальності виробника запроваджено у країнах ЄС (Великобританії, Бельгії, Данії, Німеччині, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії), а також в Австралії, Австрії, Бразилії, Ізраїлі, Ісландії, Канаді, Ліхтенштейні, Норвегії , Росії, США, Фінляндії, Швейцарії, Швеції, ПАР У законопроектах Угорщини, Франції, Чехії, Японії також знайшли закріплення положення щодо абсолютної відповідальності виробника. Договір страхування абсолютної відповідальності виробника набув особливо широкого поширення США.
Введення системи абсолютної відповідальності виробника стало основою:
- попередження збитків та здійснення контролю за ними;
- створення привабливіших умов діяльності сумлінного виробника;
- появи можливостей задоволення вимог користувачів продукції, що зазнали збитків від її дефектів;
- підвищення стандартів якості продукції;
- зміни стандартів страхування цивільної відповідальності виробника.
При застосуванні інституту абсолютної відповідальності для того, щоб виникли підстави для покладання відповідача на відповідальність, позивач-потерпілий повинен довести, що:
- продукт відповідача містить дефект;
- дефект продукту відповідача є безпосередньою причиною виникнення шкоди, заподіяної життю (здоров’ю, працездатності) та (або) майну позивача;
- настання шкоди (характер та розмір) є фактом.
Якщо збиток є результатом недбалості страхувальника, для визнання підстав заподіяння шкоди позивач повинен довести, що відповідач був зобов’язаний діяти, але не діяв з розумною обережністю до позивача. Тим самим він порушив свої обов’язки діяти з розумною обережністю по відношенню до позивача, що є безпосередньою причиною шкоди, заподіяної позивачеві (тобто збитки, заподіяні позивачеві, можна було передбачити, а значить, і запобігти, чого не було зроблено).
Абсолютна відповідальність – вид матеріальної відповідальності, що настає внаслідок заподіяної шкоди (у вітчизняній літературі використовується стосовно міжнародного права, у зарубіжній – і до цивільного).
Абсолютна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, що виникає в результаті діяльності, що становить підвищену небезпеку для оточуючих, і не вимагає від постраждалих третіх осіб доказів провини. Наприклад, підрядник, який здійснює вибухові роботи, у будь-якому разі несе відповідальність за збитки, заподіяні третім особам внаслідок коливань ґрунту, спричиненого вибухом. Так само власник собаки завжди відповідає за її дії.
Абсолютна відповідальність ґрунтується на договірному зобов’язанні повністю відшкодувати заподіяні матеріальні збитки незалежно від вини заподіювача. Виникає абсолютна відповідальність, коли встановлені:
- факт заподіяння шкоди;
- прямий причинний зв’язок між дією (бездіяльністю) та фактом заподіяння шкоди.
Оскільки абсолютна відповідальність настає внаслідок діяльності, не пов’язаної з порушенням норм права, вона називається також об’єктивною відповідальністю.
