Збалансована система показників

Що таке збалансована система показників?

Збалансована система показників — це показник ефективності стратегічного управління, що використовується для виявлення та покращення різних внутрішніх бізнес-функцій та пов’язаних із ними зовнішніх результатів. Збалансовані системи показників використовуються організаціями для оцінки ефективності своєї діяльності та своєчасного отримання необхідного зворотного зв’язку. Збір даних має вирішальне значення для оцінки кількісних результатів, оскільки менеджери та керівники вищої ланки обробляють та інтерпретують інформацію з метою прийняття більш ефективних управлінських рішень.

Збалансована система показників (ССП, Balanced Scorecard, BSC) – інструмент стратегічного менеджменту, що дозволяє виміряти ефективність компанії за допомогою спеціально підібраних та зважених (збалансованих) індикаторів, які комплексно відображають її поточний стан.

Збалансована система показників — це одна з найвідоміших колись створених систем вимірювання ефективності діяльності всього підприємства (система стратегічного планування), заснована на баченні та стратегії, що відображає найважливіші аспекти бізнесу. Збалансована система показників використовується тисячами організацій з 1980-х років, коли вона була винайдена Робертом Капланом та Девідом Нортоном.

Сутність збалансованих систем показників

Збалансована система показників (BSC – balanced scorecard) – це інструмент управління стратегією, що включає чотири аспекти стратегії компанії: фінансовий, клієнтський, внутрішній процес, а також навчання та зростання.

Збалансована система показників визначає ефективність організації та проводить оцінку того, чи досягає керівництво бажаних результатів. Збалансована система показників трансформує декларацію про місію та бачення організації у вичерпний набір цілей та показників ефективності, які можна кількісно оцінити та виміряти. Зазвичай вони включають такі показники ефективності:

• Фінансові показники (виручка, прибуток та рентабельність, грошові потоки, леверидж, рівень фінансових ризиків тощо).
• Показники споживчої цінності (частка ринку, показники задоволеності клієнтів, лояльність клієнтів).
• Продуктивність внутрішніх бізнес-процесів (показники продуктивності, показники якості, своєчасність).
• Результативність інновацій (відсоток доходів нових продуктів, індекс темпів поліпшення).
• Продуктивність працівників (моральний дух, підвищення кваліфікації, плинність кадрів).

Організації використовують збалансовані системи показників для того, щоб:

• повідомити, чого вони намагаються досягти;
• скомпонувати (ув’язати) повсякденну рутинну роботу зі стратегією;
• розставити пріоритети для проектів, товарів та послуг;
• вимірювати та відслідковувати прогрес у досягненні стратегічних цілей;
• уточнити чи оновити стратегію бізнесу;
• пов’язати стратегічні цілі з довгостроковими завданнями та річними бюджетами;
• відстежувати ключові елементи бізнес-стратегії;
• включити стратегічні цілі у процеси розподілу ресурсів;
• сприяти організаційним змінам;
• порівняти ефективність географічно різних бізнес-одиниць;
• підвищити розуміння корпоративного бачення та стратегії в масштабах усієї компанії.

Назва «збалансована система показників» походить від ідеї розгляду стратегічних показників на додаток до традиційних фінансових показників, щоб отримати більш «збалансоване» уявлення про продуктивність. Концепція збалансованої системи показників вийшла за рамки простого використання точок зору і тепер є цілісною системою для управління стратегією.

Ключовою перевагою використання такої структурованої системи є те, що вона дає організаціям спосіб «з’єднати точки» між різними компонентами стратегічного планування та управління, зокрема:

• встановити видимий зв’язок між проектами та програмами, над реалізацією яких задіяні співробітники компанії;
• ув’язати між собою ключові показники ефективності (KPI);
• «вкласти» стратегічні цілі у тактичні завдання організації.

Хто використовує збалансовану систему показників (BSC)?

Збалансована система показників спочатку була запропонована як система управління ефективністю загального призначення. Згодом її просували саме як підхід до стратегічного управління ефективністю. Останнім часом збалансована система показників стала ключовим компонентом структурованих підходів до корпоративного стратегічного управління.

Збалансовані системи показників широко використовуються комерційними, урядовими та некомерційними організаціями по всьому світу. Більше половини великих компаній у США, Європі та Азії використовують BSC, та їх використання зростає у цих регіонах, а також на Близькому Сході та в Африці. У недавньому глобальному дослідженні Bain&Co система збалансованих показників зайняла п’яте місце в десятці найширше використовуваних інструментів управління у світі.

Як побудувати та впровадити збалансовану систему показників

Для побудови та впровадження системи збалансованих показників менеджери організації мають:

1. Сформулювати бачення та стратегію бізнесу.
2. Визначити категорії ефективності, які найбільше оптимально пов’язують бачення та стратегію бізнесу з його результатами (наприклад, фінансові показники, операції, інновації, продуктивність співробітників).
3. Встановити цілі, які підтримують бачення та стратегію бізнесу.
4. Розробити ефективні заходи та чіткі стандарти, встановлюючи як короткострокові орієнтири, так і довгострокові цілі.
5. Забезпечити вжиття заходів у масштабах усієї компанії.
6. Створити відповідні системи бюджетування, моніторингу, комунікації та винагороди.
7. Зібрати та проаналізувати дані про продуктивність та порівняти фактичні результати з бажаною продуктивністю.
8. Вжити заходів, щоб закрити несприятливі прогалини.

Характеристики моделі збалансованої системи показників

У системі збалансованих показників організацію прийнято розглядати з погляду чотирьох перспектив (аспектів). Відповідно до кожної з цих перспектив розробляють кількісні показники, збирають дані та аналізують їх.

1. Перспектива навчання та розвитку

Професійний розвиток персоналу є ключовим аспектом конкурентоспроможності компанії у сучасних умовах активних наукових та технологічних змін. Освічені та кваліфіковані співробітники – це основа інноваційного зростання будь-якої компанії. Навчання співробітників також сприяє розвитку корпоративної культури.

2. Перспектива бізнес-процесів

Від злагодженості внутрішніх бізнес-процесів залежить ефективність діяльності організації в цілому. Тому необхідно оцінити, чи є якісь збої, затримки, прогалини та інші вузькі місця, які можуть негативно вплинути на кінцевий результат. Особливу увагу слід приділити тим процесам, які забезпечують компанії конкурентну перевагу (власні ноу-хау тощо).

3. Перспектива клієнтів

Клієнти це кінцеві споживачі продукції компанії. Тому компанії важливо постійно вивчати думку її клієнтів, щоб оцінити рівень їхньої задоволеності якістю, ціною та доступністю продуктів чи послуг. У разі високої конкуренції між товаровиробниками дуже важливо забезпечити лояльність клієнтів.

4. Фінансова перспектива

Фінансові результати є ключовими показниками економічної ефективності діяльності компанії. Тому особливий акцент робиться на фінансові ресурси, які має компанія для здійснення своєї діяльності, обсяг виручки, що формується від реалізації продукції, досягнуті показники рентабельності, загальні показники фінансової стійкості, рівень платоспроможності та інші метрики.

Ці чотири перспективи охоплюють бачення та стратегію організації та вимагають активного керівництва для аналізу зібраних даних. Отже, збалансовану систему показників часто називають інструментом управління, а чи не інструментом виміру.

Як використовується збалансована система показників?

Збалансована система показників найчастіше використовується для таких цілей:

1. Для інформування про стратегію організації. Маючи в своєму розпорядженні карту стратегії організація може включити її в міжофісну комунікацію, розмістити у своїй інтрамережі, передати її діловим партнерам, опублікувати на своєму веб-сайті і т.д.
2. Щоб втілити у життя стратегію організації. Надалі співробітники компанії можуть використовувати цю стратегію для прийняття рішень у масштабах усієї компанії.
3. Для відстеження стратегічної ефективності. Зазвичай це здійснюється за допомогою щомісячних, квартальних та річних звітів.

Основні переваги використання збалансованої системи показників

• Допомагає компаніям зосередитись на тому, що необхідно зробити, щоб досягти високих результатів.
• Виступає як інтегруючий пристрій для багатьох корпоративних програм.
• Робить стратегію працездатною, переводячи її у показники завдань та цілей.
• Допомагає розподілити показники корпоративного рівня, щоб локальні менеджери та співробітники могли бачити, що їм потрібно робити для підвищення ефективності організації.
• Надає комплексне уявлення, яке спростовує традиційне уявлення про організацію як про сукупність ізольованих, незалежних функцій та відділів.

Які проблеми виникають під час впровадження збалансованої системи показників?

Як і у випадку з будь-якою іншою популярною стратегічною концепцією, система збалансованих показників за останні роки отримала свою частку критики. Основні недоліки системи збалансованих показників полягають у наступному:

• Побудова та використання системи в організації займає дуже багато часу.
• Працівники ніколи повністю не розуміють деталей системи і тому не можуть отримати належну користь.
• Система надто жорстка і не враховує змін у діловому середовищі. Зокрема, вона надмірно зосереджена на фінансових аспектах діяльності компанії на шкоду іншим.
• Вона значною мірою зосереджена на внутрішніх аспектах компанії, майже повністю ігноруючи макроекономічні чи конкурентні аспекти ведення бізнесу.

Справа в тому, що збалансована система показників – це відмінний інструмент, який при правильному застосуванні, ймовірно, принесе користь більшості організацій. Багато проблем із впровадженням збалансованої системи показників виникають через те, що її часто розглядають як просту структуру звітності, а не як дійсний спосіб керування бізнесом.