Взаємність — практика взаємного обміну справами, згідно з якою страховик, пропонуючи участь у своїй справі іншому страховику під час перестрахувальних операцій, очікує, що останній повинен запропонувати йому участь у своїх справах шляхом передачі частини первинного ризику. У деяких випадках взаємність є обов’язковою умовою розміщення справ. Якщо розміщення первинного ризику здійснюється через брокера, може бути представлена брокерська взаємність.
Брокерська взаємність — умова страхових взаємовідносин, коли страхове суспільство розміщує перестрахувальні договори через брокерів та вимагає від них подання на основі взаємності інших договірних справ. Брокер як взаємність може запропонувати будь-які що у його портфелі і підлягають перестрахування договори, тобто. не обов’язково тієї ж компанії.
Взаємність — форма переговорів, під час яких одна зі сторін погоджується піти на поступки в обмін на, як правило, рівноцінні поступки іншої сторони. Переважна більшість міжнародних економічних переговорів відбувається саме у такій формі. Наприклад, угоди про зниження протекціоністських бар’єрів на шляху до ринків майже завжди укладаються на взаємній основі. Економісти нерідко наголошують на неефективності взаємних поступок, тоді як одностороння дія часто виявляється вигідною сама по собі.
Принцип взаємності (від лат. principium – основа, початок; англ. principle of mutuality) – у міжнародному праві загальновизнаний принцип міждержавних відносин, відповідно до якого держави повинні будувати відносини одна з одною на взаємовигідній, рівноправній основі, з урахуванням законних інтересів іншої сторони, особливо у питаннях забезпечення міжнародного миру та безпеки.
На основі принципу взаємності держава може вживати належних заходів у відповідь на будь-які акції з боку іншої держави (залежно від характеру цих акцій). Застосування принципу взаємності неприпустимо, коли дії у відповідь пов’язані з порушенням міжнародно-правових норм або загальноприйнятих норм людяності і моралі.
У міжнародному приватному праві принцип взаємності полягає у наданні державою іноземним юридичним та фізичним особам певних прав та привілеїв на своїй території за умови, що і його юридичні та фізичні особи отримують такі ж права та привілеї на території відповідних держав. У міжнародному повітряному праві принцип взаємності найчіткіше проявляється під час укладання двосторонніх міждержавних угод про повітряному сполученні. Відповідно до таких угод сторони отримують на території одна одну на основі взаємності рівні комерційні права.
