Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природних процесів, спрямованих на предмети праці з метою виготовлення продукції. Таким чином, складовими виробничого процесу є діяльність людини, предмети та засоби праці, а також у ряді випадків природні процеси. Основною складовою виробничого процесу є технологічний процес, який є сукупністю дій щодо зміни стану предметів праці.
Виробничі процеси класифікують за різними ознаками. Однак у практиці господарювання найпоширенішим є їх поділ за призначенням:
- основні – процеси, результатом яких є безпосереднє виготовлення основної продукції підприємства; вони визначають його виробничий профіль та відповідно спеціалізацію;
- допоміжні процеси виготовлення продукції, що споживається всередині підприємства для забезпечення функціонування його основних процесів;
- обслуговуючі – процеси, що забезпечують функціонування основних та допоміжних.
За тимчасовим характером виробничі процеси класифікують так:
- дискретні, тобто. уривчасті, що повторюються в часі;
- безперервні, у яких відсутня технологічна циклічність.
Існує кілька основних принципів ефективної організації виробничих процесів. У найбільш комплексному вигляді до них належать такі принципи:
- спеціалізації, що означає обмеження номенклатури продукції, що випускається в кожному підрозділі підприємства;
- пропорційності, суть якого може бути зведена до погодження пропускної спроможності всіх підрозділів підприємства;
- паралельності, що передбачає одночасне виконання на підприємстві всіх операцій та процесів;
- прямоточності, що полягає в тому, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найбільш короткими маршрутами;
- безперервності, що означає зведення перерв між суміжними технологічними операціями до мінімуму або нуля;
- ритмічності, що полягає у тому, що продукція всіх підрозділів підприємства має випускатися відповідно до певного загального ритму;
- гнучкості, що полягає у тому, що підприємство має оперативно адаптуватися до нових умов;
- гомеостатичності, що полягає в тому, що виробнича система має бути здатною нормально функціонувати в межах допустимих відхилень.
За широтою номенклатури, тривалості її виробництва, ступеня універсальності обладнання та рівнем кваліфікації кадрів розрізняють такі види виробництва:
- одиничне, що характеризується широкою, що практично не повторюється номенклатурою продукції, що виробляється, універсальним обладнанням і високою кваліфікацією персоналу;
- серійне, для якого характерні обмежена номенклатура продукції, що повторюється в часі, та середній рівень універсальності обладнання та кваліфікації працівників;
- масове, що характеризується одним видом номенклатури продукції, що випускається постійно на спеціалізованому устаткуванні працівниками, які мають низький рівень кваліфікації.
Кожен із розглянутих видів виробництва має як переваги, так і недоліки. Наприклад, собівартість продукції у масовому виробництві порівняно з іншими видами буде мінімальною, але при цьому мобільність підприємства, що займається поодиноким виробництвом, буде максимальною.
Тривалість виробничого процесу характеризується тривалістю виробничого циклу. Під виробничим циклом розуміється інтервал часу, протягом якого запущені у виробництво предмети праці набувають форми готової продукції. Тривалість виробничого циклу розраховується підсумовуванням двох його основних складових:
- часу виробництва, що складається з тривалості технологічних операцій та природних процесів;
- часу перерв, що складається з тривалості перерв у робочий та неробочий час.
Виходячи із запропонованої класифікації тривалість виробничого циклу можна скоротити насамперед за рахунок скорочення часу перерв, що дозволить підвищити продуктивність праціотже, і ефективність діяльності підприємства.
Загальна характеристика продукції та її оцінка
Продукція є матеріальний результат конкретної праці. Класифікують продукцію за декількома основними ознаками:
- приналежності до певної групи споживання (економічного призначення) продукції:
- групи А (засоби та предмети праці);
- групи Б (продовольчі та непродовольчі товари);
- виду діяльності:
- виконувані роботи;
- вироблена продукція;
- послуги, що надаються;
- одиницям виміру:
- натуральні (штуки, тонни, метри та ін.);
- вартісні:
- валова продукція – вартість всіх видів продукції, виробленої на підприємстві незалежно від того, чи буде вона реалізована на стороні чи спожита всередині підприємства;
- товарна продукція – вартість всіх видів продукції, виготовлених на підприємстві та призначених для реалізації;
- реалізована продукція – вартість частини продукції, яка відвантажена споживачеві та оплачена ним;
- чиста продукція — частина вартості товарної продукції з відрахуванням матеріальних витрат, необхідні її виробництва.
Однією з найважливіших показників продукції є її конкурентоспроможність. Під конкурентоспроможністю розуміється відносна характеристика споживчих властивостей продукції проти аналогічною продукцією. Однією із складових цієї характеристики є якість продукції, що відображає сукупність властивих даної продукції особливостей, що зумовлюють її можливість задовольняти певні потреби людей. Якість продукції (послуг) розраховують за допомогою показника рівня якості. Розрізняють такі рівні якості:
- абсолютний – визначається розрахунком конкретних показників, що характеризують певний продукт;
- відносний – розраховується шляхом порівняння абсолютних рівнів якості за продуктом, що випускається фірмою, з аналогічними продуктами, що випускаються іншими фірмами, або базовим продуктом, що випускається фірмою;
- перспективний – це рівень, що враховує перспективи розвитку споживчих переваг.
У прив’язці до промислового підприємства можна назвати основні методи забезпечення якості продукції, як її стандартизація і сертифікація.
Під стандартизацією продукції розуміється застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній сфері (галузі). Стандарти розрізняють за рівнем:
- міжнародні;
- державні;
- галузеві;
- підприємств.
Сертифікація продукції ґрунтується на отриманні сертифікатів на певний вид продукції. Сертифікат є документом, який свідчить про високу якість певного виду продукції та відповідність його міжнародним вимогам.
