Внутрішньогрупові операції (Intra-group Transactions) — операції між материнським банком та дочірньою компанією або між дочірніми компаніями однієї групи.
Внутрігрупові операції – це операції між материнським підприємством та дочірніми підприємствами однієї групи. Прикладами внутрішньогрупових операцій є: реалізація товарів, передача основних засобів, надання кредитів, виплата дивідендів тощо. Наслідком внутрішньогрупових операцій можуть бути внутрішньогрупові залишки за розрахунками та нереалізовані прибутки та збитки.
Внутрішньогрупове сальдо — сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, що утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій. При складанні консолідованої звітності внутрішньогрупові залишки (заборгованість) мають бути повністю еліміновані (виключені). І тому зазвичай проводять зіставлення сум взаємозаборгованостей. Наприклад, дебіторську заборгованість компанії A перед компанією У з кредиторської заборгованістю компанії B перед компанією A.
Елімінуванню підлягають усі боргові відносини між елементами групи, оскільки, з погляду єдиного підприємства, борг одного підрозділу перед іншим ніяк не повинен відбиватися на вимогах та зобов’язаннях підприємства в цілому. Сказане відноситься не тільки до заборгованостей, що виникли в результаті торгових угод, але і до кредитних операцій (включаючи як основну суму, так і відсотки), а також нарахованих дивідендів.
Під нереалізованими доходами та збитками від внутрішньогрупових операцій розуміють прибутки та збитки, що виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу продукції, виконання робіт, надання послуг).
Консолідована звітність групи підприємств складається так, начебто вся група є єдиним підприємством (повна консолідація). З цього випливає, що консолідовану звітність не слід включати показники, що характеризують внутрішньогрупові операції, тобто відносини елементів групи один з одним. Напрошується аналогія зі звичайною фінансовою звітністю: вона характеризує відносини компанії із зовнішнім середовищем, але ніяк не стосунки між підрозділами, що перебувають усередині компанії.
Процедури консолідації описані у МСФЗ (IFRS 10):
- провадиться об’єднання статей активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат і потоків грошових коштів материнського підприємства з аналогічними статтями його дочірніх підприємств;
- провадиться взаємозалік (виключення) балансової вартості інвестицій материнського підприємства у кожне з дочірніх підприємств та частки материнського підприємства у капіталі кожного з дочірніх підприємств;
- повністю виключаються внутрішньогрупові активи та зобов’язання, капітал, дохід, витрати та потоки грошових коштів, пов’язані з операціями між підприємствами групи (прибуток або збитки, що виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій та визнані у складі активів, таких як запаси та основні засоби, виключаються повністю).
Найбільш типовими прикладами внутрішньогрупових операцій, які мають бути виключені при складанні консолідованого звіту про фінансові результати, є:
- прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) дочірнім підприємствам;
- собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої дочірнім підприємствам;
- сплачені або отримані відсотки за позиками, відповідно отриманими від дочірніх або наданими ними;
- орендну плату чи інші доходи, отримані від надання послуг дочірнім підприємствам;
- орендна плата чи інші витрати на послуги, надані дочірніми підприємствами;
- дивіденди (виплачені, одержані).
(Див. Консолідована банківська група).
