Відшкодування збитків – Задоволення претензії страхувальника, повна або часткова компенсація страховиком втрат у вартості майна внаслідок його загибелі або пошкодження від стихійного лиха та інших подій або заповнення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування. У майновому страхуванні відшкодовується збиток, понесений страхувальником, а страхуванні відповідальності — збиток, заподіяний страхувальником третій особі.
Ступінь відшкодування збитку одна із основних показників ефективності страхування. У вузькому значенні вона визначається стосовно страхового (відшкодовуваного) збитку, тобто. як збиток від страхового випадку, та обумовлюється:
- рівнем страхового забезпечення, що встановлюється виходячи з прийнятої при страхуванні оцінки (вартості) майна;
- співвідношенням страхової оцінки та дійсної вартості застрахованого майна.
Реальне відшкодування збитку має місце, коли страхове забезпечення виходить із фактичної вартості.
У широкому значенні ступінь відшкодування збитку визначається всім фактичних збитків, тобто. залежить від того, наскільки страхова відповідальність охоплює можливі випадки загибелі (пошкодження) майна. Розширення відповідальності призводить до зменшення кількісної різниці між фактичними та відшкодованими збитками.
Разом з тим, при широкій страховій відповідальності з відшкодування можуть виключатися дрібні втрати, які не суттєво впливають на економічне становище страхувальників, що дозволяє знизити страхові тарифи, а також звільнити страховика від зайвої роботи. Таким чином, використовуваним прийомом є застосування франшизи.
Протилежним є термін “повернення збитку”. Повернення збитку – Повернення повністю або частково суми, виплаченої зі збитку страховику страхувальником у випадках переплати, подвійної оплати, помилки в оплаті, а також отриманні страхувальником сум, стягнутих у порядку регресу з винного боку.
Відшкодування збитків — інститут громадянського права, відповідно до якого особа, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування завданих їй збитків, якщо законом чи договором не передбачено відшкодування збитків у меншому розмірі. Під збитками розуміються витрати, які особа, чиє право порушено, справило або має зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна (реальний збиток), а також неотримані доходи, які ця особа отримала б за звичайних умов цивільного обороту, якби його право не було порушено (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, отримала внаслідок цього доходи, особа, право якої порушено, має право вимагати відшкодування поряд з іншими збитками втраченої вигоди у розмірі не меншому, ніж такі доходи (див. Відшкодування збитків).
