Управління оцінною діяльністю – регулювання діяльності професійних оцінювачів, яке здійснюється у світовій практиці шляхом саморегулювання оцінювачів, тобто об’єднання їх у професійні громадські організації, а також шляхом державного ліцензування.
Професія оцінювача у країнах Європи та США формувалася в основному в результаті саморегулювання. Практикуючі оцінювачі об’єднувалися у відповідні професійні корпорації, створені на кшталт професійних об’єднань осіб інших вільних професій (адвокатів, юристів, аудиторів тощо). Ця форма регулювання прийнята більшості країн.
У деяких країнах функцію контролю за діяльністю оцінювачів законодавчо закріплено за професійними організаціями (наприклад, у Великій Британії). В рамках Європейської групи асоціацій оцінювачів (The European Group of Valuers Associations – TEGoVA) створено єдину систему атестації професійних оцінювачів на базі європейського стандарту DIN 45013. Така система діє в Німеччині. Вона побудована з урахуванням вимог Королівського інституту фахівців з оцінки нерухомості (The Royal Institution of Chartered Surveyors – RICS), що знаходиться у Великобританії. У ряді європейських країн (наприклад, Данії, Чехії та ін.) введено в дію системи сертифікації якості послуг з оцінки на основі стандарту ISO 9002 (ISO 9002). Провідні професійні організації США – Інститут оцінки (Appraisal Institute) і Американське товариство оцінювачів (American Society of Appraisers – ASA) – створили в 1987 Фонд оцінки (The Appraisal Foundation), який повинен служити цілям досягнення однаковості та професіоналізму в оцінці та навчанні. Останньому сприяє і робота двох незалежних органів — Ради стандартів оцінки (ССО) та Ради класифікації оцінювачів (СКО). Державне регулювання США здійснюється як у федеральному рівні, і лише на рівні окремих штатів. Відповідно до Закону про реформу фінансових інститутів (Financial Institution Reform, Recovery and Enforcement Act -+ FIRREA), ухваленому Конгресом США в 1989 р., повноваження щодо регулювання оціночної діяльності на федеральному рівні передані Фонду оцінки.
Поруч із Фондом у структурі Уряду США діє орган з нагляду над виконанням оцінного законодавства — Підкомітет з оцінки (Appraisal Subcommittee). СКО розробляє, інтерпретує та вносить поправки до Єдиних стандартів професійної оціночної практики – ЄСПОП (Uniform Standards, of Professional Appraisers Practices – USPAP), обов’язкові для застосування практикуючими (сертифікованими та ліцензованими) оцінювачами на всій території США. СКО встановлює мінімальний рівень освіти досвіду та екзаменаційних вимог для оцінювачів нерухомості.
Конгрес США зобов’язав СКО встановлювати мінімальні кваліфікаційні вимоги, які штати використовують для ліцензування оцінювачів. Крім того, СКО ухвалив єдині кваліфікаційні вимоги для ліцензування оцінювачів у штатах. На рівні штатів оцінювальна діяльність регулюється на підставі місцевих законодавчих актів комісіями з регулювання оціночної діяльності, на які покладено вимоги щодо ліцензування та сертифікації оцінювачів нерухомості. Вимоги щодо ліцензування та сертифікації в окремих штатах відрізняються, і для роботи у конкретному штаті необхідно отримувати відповідну ліцензію, склавши кваліфікаційний іспит.
У Великобританії оцінювальна діяльність регулюється шляхом делегування прав на управління нею професійної організації – Королівському інституту фахівців в галузі оцінки нерухомості (The Royal Institution of Chartered Surveyors – RICS), заснованому в 1868 р. і що спочатку називався Інститутом землемірів (The Institution of Surveyors). Його членами є не лише оцінювачі нерухомості, а й агенти з продажу нерухомості, що управляють нерухомістю, будівельні інженери, фахівці інших професій, пов’язаних із землею та нерухомістю.
