Трансакційні гроші (transaction costs) – Витрати здійснення трансакцій; Витрати реалізацію інвестиційної стратегії, включаючи комісійні винагороди, виконавські витрати та альтернативні витрати.
Комісійні винагороди виплачуються брокерам з операцій із цінними паперами. Трансакційні витрати за операціями з цінними паперами включають, наприклад, брокерські комісійні, дилерські знижки або націнки, що відповідають податкам. Інші комісійні витрати включають комісії зберігання і трансферт.
Виконавчі витрати відображають різницю між виконавчою ціною цінного паперу та ціною, яка існувала б за відсутності торгів, наприклад, результат відмінності між цінами продавця та покупця та поступки в ціні.
Альтернативні витрати – це витрати, пов’язані з неспроможними угодами, наприклад торгами, що не відбулися.
Трансакційні витрати – витрати, пов’язані не з виробництвом як таким, а з супутніми йому витратами: пошук інформації про ціни, про контрагенти господарських угод, витрати укладання господарського договору, контролем за його виконанням і т.д.
Трансакційні витрати класифіковані американським економістом, лауреатом Нобелівської премії за 1993 р., Дугласом Нортом наступним чином:
- витрати, пов’язані з пошуком інформації (про контрагенти, ціни та цінові очікування);
- витрати, пов’язані з веденням переговорів за умовами договору та укладанням угоди;
- витрати, пов’язані з розробкою системи стандартів, контролем за рівнем якості, а також із втратами від помилок;
- витрати на правовому регулюванні власності, створенню та підтримці у суспільстві адекватного сприйняття справедливості правового режиму;
- витрати, що виникли внаслідок порушення умов договору («Витрати опортуністичної поведінки» – термін Д.Норта).
Недоліки пошуку інформації. Йдеться, насамперед витрати, пов’язані з пошуком контрагентів господарських та інших угод, і навіть пошук максимально вигідних умов, щодо ціни, купівлі-продажу. Перед тим як укласти потрібну угоду, економічний агент збирає необхідну йому інформацію про контрагента (наприклад, страхова компанія, перед тим як виписати страховий поліс, здійснює огляд об’єкта страхування, оцінює потенційні ризики, погоджує зі страхувальником перелік страхових випадків та розмір страхової премії). Ціни на ті самі товари можуть відрізнятися у різних постачальників, тому кожен покупець перед укладенням угоди на купівлю товару здійснює збір необхідної інформації та здійснює її аналіз.
Недоліки укладання господарського договору (договору) також вимагають витрат часу та ресурсів. Недоліки, пов’язані з переговорами про умови продажу, юридичним оформленням угоди, нерідко значно збільшують ціну речі, що продається.
Витрати виміру становлять значну частину трансакційних витрат, що пов’язано не тільки з прямими витратами на вимірювальну техніку і сам процес виміру, але й з помилками, що неминуче виникають у цьому процесі. До того ж з низки товарів та послуг допускається лише непрямий вимір чи неоднозначний. Як, наприклад, оцінити кваліфікацію найманого працівника або якість автомобіля, що купується? Певну економію зумовлюють стандартизація продукції, і навіть гарантії, що надаються фірмою (безкоштовний гарантійний ремонт, право обміну бракованої продукції хорошу тощо. буд.). Проте повністю ліквідувати витрати виміру ці заходи що неспроможні.
Недоліки специфікації та захисту прав власності. У суспільстві, де відсутній надійний правовий захист, трапляються випадки постійного порушення прав. Витрати часу і коштів, необхідні їх відновлення, може бути надзвичайно високі.
Недоліки опортуністичної поведінки. Тобто. Витрати пов’язані з нечесністю і обманом, приховуванням інформації, із якими можуть зіткнутися економічні агенти своєї діяльності. Наприклад, виявлення і покарання нечесного контрагента, порушує умови договору, тягне у себе чималі витрати. Витрати потрібні і для того, щоб захистити себе від такої опортуністичної поведінки.
За характером функцій трансакційні витрати поділяються на дві групи: витрати координації та витрати на специфікацію та захист прав власності.
