Синдикований кредит

Синдикований кредит (Syndicated Loan) – кредит, що надається одному позичальнику декількома кредиторами (синдикатом кредиторів), як правило, в межах однієї кредитної угоди з розподілом часток кредиту між учасниками синдикату, внаслідок чого сума кредиту та ризики розподіляються між банками-учасниками. Синдикований кредит застосовується у разі, якщо позичальнику потрібна велика сума кредиту, а один банк не може забезпечити потреби необхідним обсягом ресурсів або для одного банку небажана така концентрація ризику кредитного портфеля.

Поява синдикованого кредиту зумовлено невідповідністю потреб великих позичальників та кредитних можливостей банків, що їх обслуговують, а також наявністю регуляторних обмежень щодо надання великих кредитів одному позичальнику.

Основною метою синдикованого кредиту є проектне фінансування, кредитування угод щодо придбання активів, торгові кредити, лізингові операції, кредитні лінії, рефінансування заборгованості тощо. Найбільшого поширення синдиковані кредити набули у вигляді термінових позик, револьверних кредитів, а також трансферабельних та мультивалютних кредитів. Найбільші суми зазвичай залучають великі підприємства з високим кредитним рейтингом.

Особливістю синдикованого кредиту є:

  1. позичальник може отримати значну суму кредиту (від 10 млн. до кількох млрд. дол. США), яку, як правило, банки не надають одноразово одному позичальнику;
  2. умови кредиту, права та обов’язки кредиторів та позичальника викладені в одному документі, оформленому відповідно до англійського права, та підписаному усіма сторонами;
  3. терміни синдикованого кредиту становлять від 6 місяців до 3 років, інколи ж і значно більше (для проектного фінансування);
  4. термін структурування угоди та підготовки документації становить 1,5-3 місяці;
  5. надання синдикованого кредиту, на відміну стандартних банківських кредитів, передбачає наявність спеціальних фінансових та інших зобов’язань, порушення яких кредитори можуть вимагати дострокового погашення кредита.

Розрізняють такі види синдикованих кредитів:

  1. Спільно ініційований кредит — сукупність окремих кредитів, наданих учасниками синдикату одному позичальнику, якщо у кожному з договорів, укладених між позичальником та кредиторами, передбачено, що:
    • термін погашення кредиту та процентна ставка однакові для всіх угод;
    • кожен кредитор надає позичальнику кошти на підставі окремої двосторонньої угоди та має індивідуальне право вимоги до позичальника за наданими у позику коштами;
    • всі розрахунки з надання та погашення кредиту здійснюються через банк-агент, який діє від імені кредиторів на підставі багатосторонньої угоди, укладеної кредиторами, та в якій містяться умови надання синдикованого кредиту (загальна сума кредиту та частка кожного банку, розмір процентної ставки, термін погашення) , а також визначені взаємини між кредиторами та банком-агентом.
  2. Індивідуально ініційований кредит — кредит, що надається банком (першим кредитором) позичальнику від свого імені та за власний рахунок, права вимоги за яким уступлені третім особам, які є учасниками синдикату, при виконанні наступних умов:
    • частка кожного банку-учасника синдикату у сукупному обсязі набутих прав вимог до позичальника визначається угодами між банками-учасниками синдикату та першим кредитором про поступку прав вимоги;
    • порядок дій банків-учасників синдикату у разі неплатоспроможності позичальника, у т.ч. звернення стягнення на надану їм заставу визначено багатосторонньою угодою.
  3. Кредит без визначення часток окремих банків (часткових умов) — кредит, виданий банком-організатором позичальнику від свого імені відповідно до укладеної кредитної угоди за умови укладання банком-організатором синдикату кредитних договорів з третіми особами, в яких зазначено, що треті особи:
    • беруть зобов’язання надати банку-організатору кошти пізніше кінця операційного дня, протягом якого банк-організатор зобов’язаний надати кошти позичальнику;
    • мають право вимагати платежі за основною сумою боргу, відсотками та іншими виплатами у розмірі, в якому позичальник виконує зобов’язання перед банком-організатором, не раніше реального здійснення відповідних платежів.

Залежно від кількості банків, що беруть участь у кредитуванні, синдикований кредит може бути відкритимколи залучаються кошти всіх бажаючих банків, або клубним, якщо до складу кредиторів входить обмежене коло банків Пошук банків-учасників для синдикованого кредиту здійснює банк-організатор (лід-менеджер). Синдиковані кредити також поділяють на забезпечені і незабезпечені. У першому випадку позичальник надає ліквідну заставу, гарантії уряду чи гарантію великих компаній, що мають високий рейтинг. У разі незабезпечених кредитів ризик кредитора пов’язаний із надійністю та стабільністю бізнесу позичальника.

На початку співробітництва банку-організатора та позичальника між ними, відповідно до світової практики, підписується попередній договір (term sheet), що містить найважливіші для обох сторін умови, на підставі яких згодом буде укладено договір. В окремих випадках замість попереднього договору може бути підписаний протокол про наміри. Підписання попереднього договору для банку-організатора є підставою розпочати процес створення групи кредиторів (синдикування). Після визначення основних учасників синдикату розпочинається процес юридичного оформлення кредиту.

У процесі організації синдикованого кредиту виникають два рівні правовідносин: один між синдикатом і позичальником, а другий між кредиторами, які є учасниками синдикату. Ці правовідносини закріплюються у двох договорах. Перший, основний договір – це кредитний договір, а другий – договір учасників синдикату щодо участі у синдикаті, який визначає відносини всіх учасників.

Під час організації синдикованого кредиту позичальник будує відносини з одним банком – організатором кредиту. Банком-організатором, як правило, визначається один із найбільших кредиторів. За організацію синдикату банк-організатор отримує комісійну винагороду. Банк-організатор зобов’язаний підготувати інформаційний меморандум про позичальника, пропозиції іншим банкам на участь у синдикаті та проект договору. Він має бути впевненим у надійності позичальника і сам бути додатковою гарантією для інших учасників синдикату.

Після укладання кредитної угоди банк-організатор як агент операції акумулює кошти банків-членів синдикату і передає їх позичальнику. Він також розподіляє відсоткові виплати та основну суму боргу для повернення. За умовами надання синдикованого кредиту позичальник повертає гроші кожному кредитору рівними частками. Таким чином, індивідуальний ризик кожного кредитора на основі солідарної відповідальності пов’язаний із загальним ризиком синдикованого кредиту. Особливістю синдикованого кредиту для банку-учасника є те, що його спілкування із позичальником відбувається не безпосередньо, а через банк-організатор чи банк-агент операції.

Перевагами використання синдикованого кредиту для банків є те, що вони мають змогу зменшити свої трансакційні витрати, пов’язані з наданням кредиту, та знизити рівень кредитного ризику. Крім того, невеликі банки, що беруть участь у синдикованому кредиті, отримують доступ до першокласних позичальників, що дозволяє підвищити якість свого кредитного портфеля.

Перевагами синдикованого кредиту для підприємств є своєчасне отримання великих сум кредитів, а також менша тривалість та низька вартість залучення необхідних сум коштів у порівнянні з емісією корпоративних боргових зобов’язань.

(Див. Банківське об’єднання, Консорціумний кредит, Кредит).

Залишити коментар:

Site Footer