Страхування від нещасних випадків (personal accident insurance) – сукупність видів особистого страхування, умови яких передбачають здійснення страхової виплати при втраті застрахованим здоров’я та життя внаслідок нещасного випадку.
Страхування від нещасних випадків побудовано тих самих принципах, у яких побудовано змішане страхування життя. Найважливішим із них є обмеження обсягу страхової відповідальності обумовленими наслідками нещасного випадку, що стався із застрахованими в період страхування. Таке обмеження забезпечує доступність страхових тарифів та сприяє широкому розвитку страхування від нещасних випадків як безпосереднього доповнення соціального страхування. Найбільшого поширення набуло індивідуальне страхування від нещасних випадків.
Основу договорів страхування від нещасних випадків становлять короткострокові види. До обсягу страхової відповідальності страховика за договорами страхування від нещасних випадків включаються наслідки, яких призводить нещасний випадок. При цьому мається на увазі не взагалі будь-який нещасний випадок у обивательському сенсі слова, а лише так званий «страховий нещасний випадок», тобто така подія, яка враховується умовами договору. Різні договори можуть як страхові включати до переліку різні нещасні випадки. Наприклад, за умовами страхування пасажирів страховими вважаються лише ті нещасні випадки, які сталися із застрахованим у дорозі певного виду транспорту. За страхуванням від нещасних випадків на виробництві страховими будуть нещасні випадки, що відбулися лише під час або пов’язані тільки з виконанням професійної діяльності.
Вперше страховий поліс (свідоцтво) з цього виду страхування застосований у Лондоні 1583 р. У Росії її перший договір такого страхування було укладено 1835 р.; у СРСР початку 1991 р. діяло 49 млн. договорів страхування від нещасних випадків, що становило 25% можливої кількості застрахованих.
При страхуванні від нещасних випадків як страхувальників можуть виступати дієздатні фізичні особи, і навіть юридичні особи під час укладання договору користь фізичної особи. Об’єктом страхування є майнові інтереси застрахованої особи, спричинені зниженням її доходу та додатковими витратами у зв’язку із втратою здоров’я або смертю цієї особи внаслідок нещасного випадку.
Страхування від нещасних випадків може проводитись на підставі загальних правил, призначених практично для всіх громадян, та спеціальних правил, що враховують особливості окремих груп населення (військовослужбовців, дітей, пасажирів тощо). В умовах страхування від нещасних випадків існують обмеження прийому на страхування хворих людей та осіб похилого віку. Договір укладається без медичного огляду (воно проводиться якщо страховик заявляє велику страхову суму).
Термін страхування може бути різним: кілька годин (час поїздки), від кількох днів до року, кілька років і навіть довічно. Правила страхування від нещасних випадків можуть передбачати зобов’язання страховика щодо страхових випадків, що настали лише на виробництві, лише у побуті або протягом доби.
Розмір страхового внеску залежить від небезпеки, пов’язаної з виробничою діяльністю застрахованого, та може коливатися від 0,1% страхової суми (педагоги, бібліотекарі тощо) до 6% (співробітники охоронних агентств). Тому у заяві обов’язково вказується професія особи, яка приймається на страхування. При страхуванні від нещасних випадків пасажирів платежі диференційовані за видами транспорту, при страхуванні дітей за віком.
Страховик виплачує страхове забезпечення за наслідки травми, що спричинили розлад здоров’я або смерть застрахованого. Для осіб працездатного віку як страхові випадки визнаються: тимчасова та постійна втрата загальної працездатності, а також смерть застрахованого, що були наслідком нещасного випадку. Цей перелік може бути розширений за рахунок включення до нього компенсацій у разі втрати професійної працездатності, регулярних виплат страхових пенсій з інвалідності, втрати годувальника. При тимчасової непрацездатності розмір виплати залежить від тривалості втрати здатність до праці та страхової суми, яку укладено контракт. Величина страхового забезпечення за добу встановлюється у певному відсотку від страхової суми або у абсолютному розмірі. Страхове забезпечення у разі настання постійної непрацездатності (інвалідності) залежить від її ступеня, що визначається на підставі таблиць, розробленого страховиками, або в залежності від встановленої групи інвалідності.
У разі смерті застрахованого вигодонабувач має право на отримання повної страхової суми. Страхові виплати провадяться за наслідки нещасного випадку, які настали не тільки протягом терміну дії договору, але й після його закінчення (не пізніше 12 місяців з дня закінчення договору). В умовах страхування обумовлено традиційні випадки відмови у виплаті. Загальні правила страхування містять додаткові обмеження на здійснення страхових виплат (наприклад, нещасний випадок при пілотуванні літаючих об’єктів тощо), але ці ризики можуть бути застраховані за спеціальними правилами.
Розрізняють обов’язкове та добровільне страхування від нещасних випадків. Більшість його видів здійснюється добровільно. До обов’язкового належить страхування військовослужбовців, пасажирів, посадових осіб митних органів, співробітників державної податкової служби та ін.
