Стейкхолдер (Stakeholder) –
- фізична чи юридична особа, прямо чи опосередковано зацікавлена у фінансових чи інших результатах діяльності компанії;
- групи впливу, що існують у компанії або поза нею, інтереси яких необхідно враховувати у процесі діяльності.
Зазвичай, під терміном стейкхолдер розуміють широке коло осіб: акціонерів компанії, її кредиторів, позичальників, клієнтів, членів органів управління, співробітників компанії, представників органів влади, громадськості тощо.
Теорія стейкхолдерів як одна з концепцій етики бізнесу була розроблена Р. Фріманом в 1984 році. У вітчизняній практиці для позначення терміна «стейкхолдер» прийнято вживати вираз «причетна сторона».
Найчастіше під терміном «стейкхолдери» мають на увазі групи впливу, що існують усередині або поза компанією, які треба враховувати під час здійснення діяльності. Інтереси стейкхолдерів можуть суперечити один одному. Стейкхолдер можна розглядати як єдине суперечливе ціле, рівнодіюча інтересів частин якого визначатиме траєкторію еволюції організації.
Найкоротше і ємніше визначення стейкхолдер дав Бредлі Гугінс (Bradley Googins), директор Центру з корпоративного громадянства Бостонського коледжу (Boston College Corporate Citizenship Center).
Стейкхолдери – Це групи, організації або індивідууми, на які впливає компанія і від яких вона залежить.
Зазвичай розрізняють дві групи стейкхолдерів: первинні та вторинні.
Первинні стейкхолдери мають легітимний і прямий вплив на бізнес (ближнє коло):
- власники; клієнти; співробітники;
- бізнес-партнери з виробничого ланцюжка.
Вторинні стейкхолдери мають опосередкований вплив на бізнес (далеке коло):
- влада (місцева та державна);
- конкуренти;
- інші підприємства;
- інвестори;
- місцеві спільноти, куди входять:
- засоби масової інформації;
- некомерційні організації, у тому числі громадські та благодійні;
- місцеві активісти, які формують громадську думку.
(Див. Особа, що підвищує кредитну якість, Уповноважена особа банку, Учасник банку).
