Розрахунковий ризик

Що таке розрахунковий ризик?

Розрахунковий ризик (англ. settlement risk) — ризик, пов’язані з невиконанням чи затримкою виконання трансакції у системі виконання угод. Наприклад, на валютному ринку в процесі здійснення угоди одна сторона виконала свої зобов’язання щодо постачання валюти, а друга сторона не змогла виконати свої зобов’язання через збої в системі розрахунків.

Розрахунковий ризик є різновидом операційних ризиків, що у свою чергу відносяться до категорії фінансових ризиків.

Прояв розрахункового ризику можливий у результаті виникнення несприятливих подій, пов’язаних з дією або бездіяльністю однієї, кількох або більшості кредитних організацій та (або) недоліками в організації та (або) забезпеченні діяльності системи розрахунків.

Розрахунковий ризик – це ризик того, що розрахунки в системі перекладів не будуть виконані належним чином. Як правило, це відбувається через те, що одна сторона не виконує своїх клірингових зобов’язань перед іншою та/або іншими сторонами. Таким чином, розрахунковий ризик включає як кредитний ризик, так і ризик ліквідності. Перший виникає, коли контрагент не може виконати зобов’язання у повному обсязі та у встановлений термін, а також після встановленого терміну, оскільки він є неспроможним. Ризик ліквідності є ризиком того, що контрагент не здійснюватиме розрахунки в повному обсязі та у встановлений термін, але може здійснити їх у якийсь момент часу після цього; внаслідок чого сторона, яка не отримала очікуваного платежу, буде змушена фінансувати дефіцит, що утворився, за рахунок власних коштів (до моменту отримання фінального платежу). Іноді контрагент може свідомо дотримуватися платежу, навіть якщо він не є неплатоспроможним (примушуючи початкову сторону «боротися» за кошти), тому ризик ліквідності може бути присутнім, без присутності кредитного ризику.

Історія платіжного ризику

Найбільш масштабним проявом платіжного ризику стала зупинка операцій німецького банку Херштатт (німецький Herstatt-Bank), який здійснював операції на валютному ринку. Органи нагляду над діяльністю банківської системи Німеччини після обіду 26 червня 1974 року закрили цей банк. На момент закриття банк мав неврегульовані розрахунки за валютними угодами на 200 млн. доларів США. Закриття банку та припинення операцій викликало ланцюгову реакцію у вигляді неплатежів. Через три дні «ефект доміно» докотився і до Сполучених Штатів Америки, внаслідок чого оборот платіжної системи у Нью-Йорку знизився на 60%.

Банкрутство Herstatt-Bank було поки що єдиним випадком, коли проблеми однієї фінансової установи спричинили такі великі наслідки для роботи платіжних систем у світі. Але аналогічні випадки періодично трапляються. Ряд збоїв стався у 1990-х роках, але за своїми масштабами вони були незрівнянно меншими. Зокрема, у лютому 1990 року банкрутство Drexel Burnham Lambert Trading, дочірньої компанії Drexel Burnham Lambert Group, викликало ланцюжок неплатежів на ринку форекс та ринку золота. У липні 1991 року ліквідація BCCI призвела на валютному ринку до втрат японських та британських контрагентів. У лютому 1995 року крах банку Baring Brothers спричинив збої в роботі європейських клірингових систем.

Особливості розрахункового ризику на валютному ринку

Розрахунковий ризик на валютному ринку пов’язаний насамперед із розбіжністю у часі платежів. Зазвичай, тривалість розрахунків становить від однієї до двох робочих днів. Найбільші платіжні системи різних країн знаходяться у різних часових поясах і тому не можуть проводити одночасно операції для різних країн.

Ризик розрахунків на валютному ринку має дві складові: ризик ліквідності та кредитний ризик. Перша складова пов’язана з несвоєчасним виконанням зобов’язань (що може призвести до проблем з ліквідністю у дилера), а друга складова – з невиконанням зобов’язань щодо угоди.

Історія з Herstatt-Bank показує, що розрахунковий ризик здатний підірвати стабільність фінансової системи, особливо при великих обсягах операцій через платежні системи. Наприклад, сукупний щоденний оборот британських платіжних систем сягає майже половини ВВП Великої Британії.

Методи управління розрахунковим ризиком

Для зменшення розрахункового ризику застосовуються такі методи:

  1. Негайне постачання проти платежу.
  2. Використання розрахунково-клірингових організацій.
  3. Використання системи CLS (continuous linked settlement).

Залишити коментар:

Site Footer