Рентінг (Renting) – форма короткострокової оренди машин, обладнання, транспортних засобів, побутової техніки та інвентарю без права їх подальшого придбання орендарем.
Власником, як правило, є рентингова компанія, яка виступає як орендодавець і зберігає право власності на цінності, що орендуються, протягом дії договору про оренду. Рентінгова компанія має парк обладнання. Користувачем може бути як юридична, і фізична особа.
Рентінг є близьким аналогом лізингу, водночас вони різняться. Всі витрати з ремонту, обслуговування та страхування майна покладаються на рентингову компанію, внаслідок чого рентингові платежі вищі за платежі з лізингу. Відмінності полягають також у складі суб’єктів угоди (при рентингу майно може надаватися приватним особам), об’єктів прокату (у тому числі споживчі товари тривалого користування), у строках договору (договір оренди не перевищує 4 міс.) та його умовах (після закінчення терміну договору на придбання об’єктів рентингу у власність користувача неможливо).
Таким чином, рентинг є короткостроковою формою оренди, прокату машин і обладнання без права їх подальшого придбання орендарями за більш високу плату, ніж за середньостроковою (хайрингом) або довгостроковою (лізингом) формою оренди.