Регулятивний капітал

Регулятивний капітал (Regulatory Capital) – один із найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільності банківської діяльності.

Порядок розрахунку регулятивного капіталу для українських банків визначено Інструкцією щодо порядку регулювання діяльності банків в Україні. Регулятивний капітал складається з основного капіталу (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (Капітал 2-го рівня). Основний капітал вважається незмінним і підлягає передачі, перерозподілу і має повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір може змінюватися.

Капітал 1-го рівня складається з:

1. фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу та розкритих резервів, створених або збільшених за рахунок нерозподіленого прибутку, у тому числі – дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу;
2. емісійних різниць – суми перевищення доходів, отриманих від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);
3. резервних фондів, створених відповідно до законів України;
4. загальних резервів, створених під невизначений ризик під час проведення банківських операцій.

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру можливих збитків за невиконаними зобов’язаннями контрагентів та зменшується на суму недосформованих резервів під можливі збитки за:

1. кредитним операціям;
2. операціям із цінними паперами;
3. дебіторської заборгованості;
4. простроченим понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованих доходів за активними операціями;
5. коштам, розміщеним на кореспондентських рахунках у банках, визнаних банкрутами або ліквідованих за рішенням уповноважених органів;
6. нематеріальних активів за мінусом суми зношування;
7. капітальних вкладень у нематеріальні активи;
8. збитків минулих років та збитків минулих років, які очікують на затвердження;
9. збитків цього року.

Капітал 2-го рівня включає:

1. резерви під стандартну заборгованість інших банків та клієнтів за кредитними операціями банків;
2. підтверджену аудитором суму збільшення за результатами переоцінки вартості основних засобів, що є власністю банку;
3. прибуток поточного року, зменшений у сумі доходів, не отриманих понад 30 днів з дати їх нарахування;
4. субординований борг, врахований у капітал;
5. нерозподілений прибуток минулих років;
6. прибуток звітного року, який очікує на затвердження.

При розрахунку регулятивного капіталу загальна сума додаткового капіталу може бути більше 100% основного капіталу, а розмір субординованого капіталу неспроможна перевищувати 50% основного капіталу. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го та 2-го рівнів додатково зменшується на:

1. балансову вартість акцій та інших банківських цінних паперів з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку на продаж, що враховуються за собівартістю);
2. суму вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 та більше відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);
3. балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що приймаються на забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);
4. суму перевищення загальної суми операцій, скоєних щодо одного контрагента, понад встановлений нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;
5. суму перевищення загальної суми операцій, здійснених щодо одного інсайдера, понад установлене значення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поруок, наданих одному інсайдеру, з урахуванням вимог Національного банку України;
6. суму операцій, здійснених з інсайдерами на сприятливіших умовах (порівняно зі звичайними операціями);
7. суму коштів, вкладених до інших банків за умов субординованого боргу;
8. балансову вартість цінних паперів у торговому портфелі банку, крім цінних паперів, що перебувають у власності банку:
   • трохи більше року, справедлива вартість яких визначається за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах;
   • трохи більше 181 дня, справедлива вартість яких може бути визначено банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах.

Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних та валютних ринків та відповідно до змін курсу валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу відповідно до розроблених банками програм капіталізації.

(Див. Капітал банку, Норматив адекватності регулятивного капіталу, Економічний капітал).