Основні засоби (fixed assets) – активи, прийняті до бухгалтерського обліку як засоби праці та експлуатовані в незмінній натуральній формі при виробництві та реалізації громадського продукту, в управлінській, соціальній та інших сферах діяльності протягом терміну корисної дії, обумовленого їх техніко-економічними характеристиками та перевищує 12 міс. або звичайний операційний цикл, якщо його тривалість також перевищує 12 місяців, починаючи з введення зазначених активів в експлуатацію.
Основні засоби відносяться до необоротних засобів. Приналежність до основних засобів регламентується тривалістю корисного використання інвентарного об’єкта.
Основні засоби – майно, що використовується протягом тривалого часу як засіб виробництва. При прийнятті до бухгалтерського обліку активів як основні засоби необхідно одноразове виконання наступних умов:
- використання у виробництві продукції під час виконання робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
- використання протягом багато часу, тобто. терміну корисного використання, тривалістю понад 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
- організацією передбачається наступний перепродаж даних активів;
- здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
Терміном корисного використання є період, протягом якого використання об’єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного для отримання в результаті використання цього об’єкта.
В аналітичному бухгалтерському обліку та звітності використовується типова (загальнодержавна) класифікація основних засобів за видами (в натурально-речовій формі) та характером їх участі у виробництві та продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
За видами основні засоби групуються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (без споруд), що включаються в основні засоби щорічно у складі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від дати закінчення всього комплексу осушувальних, зрошувальних та інших меліоративних робіт, земельні ділянки та об’єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси), що знаходяться у власності організації, інші кошти.
Основні кошти оцінюються за первісною чи відновлювальною вартістю. Зміна вартості основних засобів допускається у зв’язку з виконаними та прийнятими за фактичною собівартістю роботами з невід’ємних покращень (реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, євроремонт) або частковою ліквідацією об’єкта основних засобів. Вартість зазначених змін спрямовується на збільшення чи зменшення додаткового капіталу.
Організація має право не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати об’єкти основних засобів за відновлювальною вартістю шляхом індексації або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами з віднесенням різниць, що виникають, на додатковий капітал організації.
Застосовується також залишкова вартість основних засобів – різниця між первісною (відновною) їх вартістю та сумою нарахованої амортизації та балансовою вартістю та внеском на дату розрахунку із зазначеного показника.
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт – закінчений устрій, включаючи пристосування та приладдя до нього; окремий конструктивно відокремлений об’єкт, призначений для виконання певних функцій; відокремлений комплекс конструктивно-зчленованих предметів, що є єдиним цілим і спільно виконують певну роботу.
Кожному об’єкту основних засобів, що знаходиться в запасі або в експлуатації, присвоюється інвентарний номер за порядково-серійною системою (виняток становлять багаторічні насадження, капітальні витрати на меліорацію земель тощо), що закріплюється за інвентарним об’єктом на весь час його експлуатації.
Аналітичний пооб’єктний бухгалтерський облік ведеться виходячи з первинних документів, складених комісією організації (акт приймання-передачі основних засобів, акт про вибуття основних засобів та інших.) в інвентарних картках (індивідуальних і групових) чи інвентарних книгах.
Збільшення основних засобів у кількості та сумі, як правило, є наслідком закінчених капітальних вкладень:
- закінченого будівництва будівель та споруд;
- установки обладнання;
- закінчених робіт з реконструкції (включаючи євроремонт), модернізації та дообладнання, вартість яких збільшує вартість об’єктів;
- придбання обладнання, яке не потребує монтажу, або обладнання, що потребує монтажу, не призначеного для постійного запасу;
- придбання або переведення в основне стадо дорослої робочої худоби, включаючи і дрібну, незалежно від її вартості;
- придбання або виготовлення для потреб інструменту та інвентарю.
За ринковою вартістю оцінюються також основні засоби, отримані суб’єктом господарювання:
- як початковий або додатковий вклад у його статутний (складковий) капітал;
- за договором дарування та в інших випадках безоплатної передачі;
- придбані за інші активи, крім коштів;
- прийняті на облік як надлишки, встановлені інвентаризацією.
Основні засоби вибувають і списуються з бухгалтерського балансу у зв’язку з їх продажем, безоплатною передачею, повним фізичним та моральним зносом, ліквідацією при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, передачею як вклад у статутний (складковий) капітал інших організацій, при розкраданнях та псування. Вибуття оформляється актом ліквідації основних засобів.
Продаж основних засобів провадиться за вартістю, узгодженою з учасниками угоди. Суми доходів, витрат та втрат від вибуття основних засобів, списані з бухгалтерського балансу їх власника, зараховуються на фінансові результати (збільшення чи зменшення бюджетного фінансування) організації.
