Офшорний банк – Кредитна організація, зареєстрована в офшорній зоні.
Як правило, офшорні банки можна поділити на дві основні категорії. Це, по-перше, спеціалізовані підрозділи найбільших світових фінансових установ, створені для обслуговування міжнародного бізнесу. А по-друге, це порівняно невеликі банки окремих фінансово-промислових груп чи навіть приватних осіб.
Перша категорія використовується компаніями та приватними особами для міжнародного податкового планування. Найчастіше відкриття рахунку там передбачає укладання договору обслуговування саме з таким підрозділом. Прикладом банків, що надають подібні послуги, можна вважати найбільші англійські банки: National Westminster Bank, Barclays Bank та ін. Вони обслуговують торгові компанії, а також пропонують приватний сервіс для заможних осіб – private banking.
Друга група банків створюється самими учасниками ринків собі. Причому низка офшорних юрисдикцій дає змогу заснувати кредитну організацію порівняно недорого. Так, популярність у фахівців має створення банків, наприклад, у Співдружності Домініки, на Сейшелах або Багамських островах. При цьому, як правило, існують вимоги до мінімального сплаченого статутного капіталу.
Зазвичай країни, в яких законодавство дозволяє відкрити офшорний банк, дбають про ділову репутацію регіону, тому кандидати до засновників та керівників кредитних організацій перевіряються.
Щоб вести банківські операції, потрібно, по-перше, отримати місцеву банківську ліцензію, які бувають кількох типів — залежно від юрисдикції.
По-друге, до роботи офшорному банку необхідно відкриття кореспондентських рахунків інших кредитних установах. В останні роки ставлення до офшорних фінансових установ неоднозначне, наприклад, у США — вкрай негативне. Тому завдання стає дедалі складнішим.
Розрізняють такі категорії офшорних банків:
- Офшорні банки з повною ліцензією («Необмежені» банки класу «Б») отримують ліцензію від приймаючої країни, що дозволяє їм займатися банківськими та/або трастовими операціями поза межами приймаючої країни. Такі банки мають право працювати з клієнтами за межами країни, де вони розташовані.
- Офшорні банки з обмеженою ліцензією («Обмежені» банки класу «Б») одержують ліцензію, яка схожа на ліцензію «Необмеженого» банку класу «Б» за винятком того, що такі банки можуть працювати лише з тими іноземними особами або корпораціями, що зазначені у їхній ліцензії.
- Офшорні керовані банки (Банки «без персоналу») функціонують на базі банку з генеральною ліцензією на договірних підставах між ним та власником офшорного банку. Для створення такого банку потрібна відповідна ліцензія. Базовий банк здійснює адміністративні функції з управління та забезпечення роботи патронованого банку.
- «Представницькі» банки — це банки, які організовуються та ліцензуються в одній країні та отримують також ліцензію від другої країни для створення представництва. Вони не можуть займатися бізнесом у другій країні, але можуть займатися бізнесом з іншою країною.
- Кредитна установа банківського типуякому дозволяється здійснювати певні банківські функції
Офшорні банки, як правило, не сплачують податки або сплачують їх за значно нижчими ставками, ніж банки резиденти країни реєстрації. Це дає офшорним банкам значну перевагу і дозволяє виплачувати великі відсотки за вкладами. Щорічно офшорні банки платять реєстраційне мито та мито за продовження банківської ліцензії.
Мінімальний оплачений статутний капітал офшорного банку значно вищий, ніж у звичайної офшорної компанії, але зазвичай у десятки разів менше, ніж у оншорних (класичних, неофшорних) банків.
Ліцензії офшорних банків бувають кількох категорій. Необмежена генеральна ліцензія дає право офшорному банку займатися майже всіма видами банківських операцій під час обслуговування нерезидентів. Обмежена ліцензія накладає обмеження на ті чи інші види операцій кредитної організації. Офшорний банк може розпочати свою роботу з отримання обмеженої ліцензії та згодом реорганізуватися у повнокровну кредитну установу. Офшорні банки перебувають під контролем фінансових органів країни реєстрації.
Для великих міжнародних фінансових інститутів, що мають солідну репутацію, не важко зареєструвати свою офшорну філію або відділення та отримати банківську ліцензію. Жорстка позиція США до офшорних банків призвела до того, що іншим категоріям заявників зареєструвати такий банк стало практично неможливо.
