Офшорна компанія – Організація, зареєстрована в офшорній зоні і використовується для міжнародного податкового планування.
Такі компанії засновуються як акціонерні товариства, рідше у формі партнерства. Як правило, їм заборонено ведення будь-якого бізнесу на території, де вони створені.
Кожна офшорна компанія в обов’язковому порядку має бути керівником і власниками. Нерідко реєстратори офшорів надають послуги номінальних директорів та акціонерів, тобто. так званий номінальний сервіс, що дозволяє зробити володіння та управління бізнесом щодо анонімними.
Основними документами офшорної компанії є Memorandum – аналог установчого договору і Articles of Association – статут. Крім цього, у неї можливо печатка юридичної особи.
У більшості класичних офшорних юрисдикцій сплати податків не передбачено. При цьому компанія сплачує щорічний збір за продовження реєстрації.
У деяких зонах немає необхідності також звітувати перед місцевою владою за операції, тобто. відсутній обов’язковий бухгалтерський облік. Водночас у низці країн потрібне проходження щорічної аудиторської перевірки.
В більшості офшорів мається на увазі, що компанія займається міжнародною торгівлею або іншим подібним видом діяльності. Водночас створення офшорного банку, інвестиційного фонду, страхової компанії тощо. підлягає обов’язковому ліцензуванню.
Офшорним компаніям надано повну свободу у розпорядженні власними коштами як у інтересах їхніх учасників, і у власних інтересах компанії. Вони можуть здійснювати будь-які фінансові та торгові операції у всьому світі. Великою перевагою діяльності офшорних компаній є можливість укладання торгових угод на пільгових умовах, здійснення у найкоротші терміни міжнародних фінансових операцій відповідно до валюти покупця та продавця, списання на місці всіх витрат, пов’язаних із укладанням угод, анонімність власників, що з різних причин може мати велике. значення у видачі ліцензій та наданні ексклюзивних прав певній фірмі, не виключаючи при цьому можливості збуту товарів в інші країни або під іншою маркою у тій же країні.
Офшорна компанія створюється із чітко визначеними цілями. Такими цілями можуть бути:
- зведення сплати податків до мінімуму;
- здійснення спеціальних бізнес-функцій професійної орієнтації;
- організація холдингових компаній;
- створення іміджу (національного чи міжнародного);
- придбання та утримання нерухомості від імені офшорної компанії;
- забезпечення конфіденційності створення офшорної компанії, тобто. секретності імені власника, банківських рахунків та ін;
- комерційна необхідність, пов’язана з обходом різних організацій та ембарго з окремих видів діяльності або товарів;
- збільшення ефективності фінансових та торгових операцій.
Форми реєстрації офшорної компанії визначаються наявністю у світі двох глобальних правових систем:
- острівний, або англо-саксонський;
- континентальної, або франко-німецької.
Місцеві правові аспекти залежать конкретно від прийнятої в цій юрисдикції системи.
Основні принципи, покладені в основу класифікації форм ведення бізнесу та визначають діяльність офшорної компанії, у острівній та континентальній юрисдикції багато в чому аналогічні. До них відносяться:
- принцип юридичної особищо означає, що суб’єкт правовідносин існує незалежно від засновників. Власник офшорної компанії вступає у правовідносини не безпосередньо, а через контрольовану ним юридичну особу, яка несе відповідальність тільки в межах своїх активів;
- принцип «обмеженої відповідальності», який означає, що це організаційно-правові форми підприємництва поділяються на підприємства з повною відповідальністю і підприємства з обмеженою відповідальністю власників. Можуть існувати та комбіновані форми підприємництва: товариство на вірі (командитне товариство), товариство з додатковою відповідальністю;
- принцип «відкритості/закритості»Що означає, що «закрита» компанія є приватною компанією, а «відкрита» компанія – це публічна компанія з відкритим продажем акцій.
Податковий статус будь-якої компанії визначається критерієм резидентності та критерієм територіальності.
Критерій резидентності передбачає, що компанія є резидентом, якщо володіння нею, управління та контроль здійснюються на цій території. Резидентські компанії цієї країни підлягають у ній оподаткуванню щодо всіх своїх доходів, які отримують як на території цієї країни, так і за її межами.
Критерій територіальності передбачає, що оподаткуванню у цій країні підлягають доходи, які видобуваються лише з її території.
Більшість країн застосовують різні поєднання цих двох критеріїв: за основу береться критерій резидентності, що доповнюється системою оподаткування доходів «у джерела».
Іноземна фірма, збирається вести активну діяльність у країні, має зареєструватися у податкових органах.
Якщо у більшості країн компанія має зареєструватися лише маючи на це бажання, то в країнах СНД вона не зможе навіть відкрити рахунок у банку, не вставши на облік у податковій інспекції.
Якщо іноземна компанія не збирається вести активну діяльність у цій країні, але отримуватиме в ній будь-які доходи, то вона оподатковується «у джерела», яке має утримуватися при виплаті їй цього доходу. В Україні, окрім податкового регулювання діяльності іноземної компанії, діє ще й валютне регулювання.
Наприклад, для отримання пільгового оподаткування на Кіпрі, в Ліхтенштейні, Швейцарії необхідно відповідати таким умовам нерезидентності стосовно держави реєстрації:
- постійне місце ведення бізнесу та управління компанією знаходиться за межами країни реєстрації;
- засновниками підприємства є нерезиденти країни реєстрації;
- джерело походження доходів перебуває поза країни реєстрації, тобто. біля країни реєстрації компанія веде ніякої комерційної діяльності.
Можливі три види офшорних компаній:
- нерезидентська компанія (Non-Resident);
- компанія, звільнена з податків (Exempt);
- компанія міжнародного бізнесу (International Business Company).
Нерезидентська компанія – це фірма, власником якої є нерезидент. Головний (головний, центральний) офіс цієї компанії офіційно зареєстровано в іншій країні. Для такої компанії запроваджуються податкові пільги. Вона має щорічно проводити аудиторську перевірку, за результатами якої сплачуються податки.
Компанія, звільнена з податків — це нерезидентська компанія, для якої запроваджено пільгове оподаткування (або повністю звільнено від сплати податків, або сплачує невелику відсоткову ставку податку на прибуток) та має щорічно проводити аудиторську перевірку.
Компанія міжнародного бізнесу – це, власне кажучи, і є офшорна компанія. Вона також є нерезидентською, повністю звільнена від податків, але зобов’язана щорічно сплачувати фіксоване мито.
Великі компанії з міжнародними активами організують свою власність шляхом створення офшорного холдингу. Основною функцією офшорного холдингу є ведення управління іноземними дочірніми підприємствами як проміжна ланка між ними та остаточним власником. Такий фінансовий центр може мінімізувати вплив різних податкових систем та політичних ризиків, накопичувати прибутки дочірніх підприємств; контролювати їхній стан, реінвестувати накопичені кошти. Така форма холдингу є оптимальною для інвестування за кордоном не безпосередньо, а через власного посередника, статутні капітали компанії, нерухомість тощо.
Офшорні компанії часто займаються торговим реінвойсингом.
Реінвойсінг – Процес руху товарів від постачальника до покупця, в якому офшорна компанія використовується лише для оформлення контрактів та рахунків.
Головна (тобто. материнська) компанія укладає з офшорною компанією контракт на весь товар за єдиною ціною, а офшорна компанія укладає контракти на партії цього товару з покупцями у різних країнах.
Головна компанія отримує фіксований прибуток, а на рахунку офшорної компанії залишається різниця, яка отримується від окремих контрактів, яка повністю виводиться з-під оподаткування.
Офшорні компанії не тільки займаються торговим реінвойсингом. Вони володіють судновим флотом, створюють свої офшорні страхові філії для страхування власних ризиків (якщо мають можливість включити страхові премії у собівартість продукції або її перевезення), створюють лізингові офшорні компанії (якщо інвестиційні ресурси офшорної компанії використовуються для придбання устаткування головної компанії).
