Оборотний капітал (working capital) – різниця між поточними активами та поточними (короткостроковими) зобов’язаннями підприємства, організації. До поточних (короткострокових) зобов’язань підприємства відносять короткострокові кредити, кредиторську заборгованість, отримані аванси, дивіденди до сплати, орендні платежі та інше.
Оборотний капітал – частина продуктивного капіталу, вартість якого повністю переноситься на вироблений товар та повертається у грошовій формі після його реалізації.
Величина оборотного капіталу відбиває суму, що належать підприємству (організації) у його поточних активах, і є важливою характеристикою фінансової стійкості.
Оборотний капітал формується із запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва, малоцінних та швидкозношувані предмети, готової продукції та дебіторської заборгованості, загальна вартість яких визначає величину грошових коштів, необхідних для їх покриття. Якщо поточні активи менші за поточні зобов’язання, то оборотний капітал буде негативним.
Величина оборотного капіталу підприємства, організації залежить від величини витрат на придбання сировини та матеріалів та прямих накладних витрат у виробництві легкореалізованої продукції; тривалості циклу виробництва та реалізації продукції; вартості непрямих накладних витрат у процесі виробництва та реалізації продукції, обсягу отриманого кредиту та терміну його повернення.
В основі всіх складових оборотного капіталу лежить критерій ліквідності, що дозволяє швидко перетворювати кошти підприємства на готівку та забезпечувати фінансування його постійних операцій.
Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу застосовують показник рентабельності власного капіталу, який визначається як відношення чистого прибутку від продукції або іншого фінансового результату до величини оборотного капіталу. Крім того, у господарській практиці для оцінки ефективності оборотного капіталу використовують такі показники як коефіцієнт оборотності (число оборотів) та період обороту.
Під оборотним капіталом розуміють кошти, вкладені у поточні активи підприємства. У фінансовому менеджменті з метою управління оборотний капітал класифікується залежно від потреб виробничого процесу впливу випадкових чинників на постійний і змінний оборотний капітал.
Постійний оборотний капітал — це частина оборотних засобів, потреба у яких змінюється чи змінюється незначно протягом усього виробничого циклу, тобто це мінімум поточних активів, необхідний реалізації виробничої діяльності.
Змінний оборотний капітал є додаткові поточні активи, потрібні підприємству у разі виникнення непередбачуваних обставин, тобто страховий запас підприємства.
Чисті оборотні кошти дорівнюють поточним активам з відрахуванням поточних зобов’язань.
