Вперше термін “несумлінна конкуренція” був використаний у Франції в XIX столітті. Отже, до цього періоду недобросовісна конкуренція вже була відома, а саме явище виникло значно раніше — ще з моменту становлення капіталізму.
Недобросовісна конкуренція – це конкурентна боротьба, пов’язана з порушенням прийнятих норм і правил конкуренції, що суперечить положенням чинного законодавства, звичаям ділового обороту, вимогам доброчесності, розумності та справедливості: неправомірне отримання, використання та розголошення конфіденційної інформації, поширення хибних відомостей та приховування важливої для споживача .д.
Несумлінна конкуренція є спрямовані на придбання переваг у підприємницькій діяльності дії суб’єктів господарювання, які можуть заподіяти або заподіяли збитки іншим суб’єктам господарювання-конкурентам або завдати шкоди їх діловій репутації. До них, зокрема, належать:
- демпінг;
- поширення хибних, неточних чи спотворених відомостей, здатних заподіяти збитки іншому суб’єкту господарювання або завдати шкоди його діловій репутації;
- введення споживачів в оману щодо характеру, способу та місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;
- некоректне порівняння суб’єктом господарювання вироблених або реалізованих ним товарів з товарами інших суб’єктів господарювання;
- продаж товару з незаконним використанням результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконання робіт, послуг;
- отримання, використання, розголошення науково-технічної, виробничої чи торгової інформації, зокрема комерційної таємниці, без згоди її власника;
- встановлення контролю за діяльністю конкурента з метою припинення конкуренції;
- зловживання панівним становищем над ринком;
- запровадження дискримінаційних цін чи комерційних умов;
- встановлення залежності постачання товарів та послуг від прийняття обмежень щодо виробництва та розподілу конкуруючих товарів;
- введення обмежувальних умов до агентських угод;
- економічний шпигунство;
- таємна змова на торгах та створення картелів;
- хибна інформація та реклама;
- недобросовісне копіювання (імітація) товарів та продукції конкурентів;
- порушення якості, стандартів та умов постачання товарів та послуг.
Такі загалом укрупнені групи методів недобросовісної конкуренції, які, тим щонайменше, не вичерпують усе різноманіття останніх. Наприклад, у спортивній пральні змагання з середини ХХ століття стали активно використовуватися допінги, договірні матчі, комерційний підкуп суддів і суперників. У політичному житті та у виборчих компаніях стали використовуватися такі методи недобросовісної конкуренції, як реєстрація партій-двійників, зміна прізвищ кандидатами до повного змішання з іншими особами, підкуп виборців, дискредитація конкуруючих політичних сил засобами чорного піару тощо.
Існує також безліч варіацій методів недобросовісної конкуренції; вони можуть поєднуватися і взаємно доповнюватися, утворюючи все нові модифікації.
У вітчизняній практиці існує специфічний термін «адміністративний ресурс», який часто використовується в конкурентній боротьбі. Під цим зазвичай розуміють перевищення державними посадовими особами своїх повноважень, тобто корупція. Сюди, наприклад, можна віднести навмисне використання у конкурентній боротьбі державних силових та контрольних органів (міліції, служби безпеки, податкової інспекції та поліції, пожежної охорони, санітарно-епідеміологічного нагляду, держторгінспекції та ін.) з метою «тиску» на конкурентів.
Також до недобросовісної конкуренції часто відносять так званий vendor lock-in, тобто практику, за якої постачальник будь-яких продуктів чи сервісів створює споживачу перешкоди зміні постачальника чи взаємодії з продуктами інших постачальників. До відповідальності постачальників, які використовують цю практику, притягують нечасто. Один із відомих випадків – судовий процес Єврокомісії проти корпорації Microsoft.
Таким чином, можна виділити такі відмітні ознаки недобросовісної конкуренції:
- суперечність нормам етичної поведінки у цій економічної, соціальної та культурної середовищі;
- ведення справ з вигодою для себе та невигодою для інших учасників конкурентних відносин шляхом поширення недостовірної та свідомо неправдивої інформації;
- використання асиметричної інформації, невідомої іншим учасникам ринку, для створення для себе односторонніх вигод;
- формування змов та інших скоординованих дій одних груп учасників конкуренції проти інших;
- ведення справ під чужим ім’ям – використання чужих торгових марок, фірмових кольорів, корпоративного стилю.
Зазвичай недобросовісна конкуренція забороняється положеннями законодавства щодо боротьби з обмежувальною діловою практикою, з охорони прав споживачів, контролю за монополіями, а також цивільним та кримінальними кодексами.
Вітчизняне законодавство виділяє такі форми недобросовісної конкуренції:
Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки – використання без дозволу уповноваженої на це особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів та послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, пакування товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, вказівок походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання (підприємця), що має пріоритет на використання об’єктів інтелектуальної власності.
Неправомірне використання товару іншого виробника — введення у господарський оборот під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін або зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на це особи.
Копіювання зовнішнього вигляду виробу — відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарювання (підприємця) та введення його в господарський оборот без однозначної вказівки виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання.
Порівняльна реклама – реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами або діяльністю іншого суб’єкта господарювання (підприємця). Йдеться про дискредитуюче порівняння — поширення у будь-якій формі неправдивих чи неповних відомостей, пов’язаних із діловою репутацією, діяльністю чи товарами суб’єкта господарювання.
Дискредитація суб’єкта господарювання (підприємця) — поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою або діяльністю суб’єкта господарювання (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання (підприємця).
Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом – Купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання інших робіт, надання інших послуг, не потрібних споживачеві або контрагенту.
Схиляння до бойкоту суб’єкта господарювання (підприємця) – спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв’язків із цим суб’єктом господарювання (підприємцем).
Відміна постачальника до дискримінації покупця (замовника) — спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо чи посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх підстав.
Відмінювання суб’єкта господарювання (підприємця) до розірвання договору з конкурентом іншого суб’єкта господарювання (підприємця) — вчинене з корисливих спонукань або на користь третіх осіб спонукання суб’єкта господарювання (підприємця) — учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов’язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропозиції суб’єкту (підприємцю) — учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди , компенсації чи інших переваг.
Підкуп працівника постачальника – надання або пропозиція йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов’язків, що випливають із укладеного договору або пов’язані з укладанням між постачальником та покупцем договору про поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело чи могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником).
Підкуп працівника покупця (замовника) – надання або пропозиція йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (замовника) службових обов’язків, що випливають із укладеного договору або пов’язані з укладанням між постачальником та покупцем договору про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело чи могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником.
Досягнення неправомірних переваг у конкуренції — отримання таких переваг щодо іншого суб’єкта господарювання (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, що підтверджується рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.
Неправомірний збір комерційної таємниці — добування протиправним способом відомостей, які відповідно до законодавства становлять комерційну таємницю, якщо це завдало або могло завдати шкоди суб’єкту господарювання (підприємцю).
Розголошення комерційної таємниці — ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, із відомостями, які згідно з чинним законодавством складають комерційну таємницю, здійснене особою, якій ці відомості були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало або могло завдати збитки суб’єкту господарювання (підприємцю).
Схиляння до розголошення комерційної таємниці — спонукання особи, якій було довірено в установленому порядку або відоме у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, які відповідно до законодавства становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало або могло завдати шкоди суб’єкту господарювання (підприємцю).
Неправомірне використання комерційної таємниці — впровадження у виробництво чи застосування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженого те що особи неправомірно отриманих відомостей, складових відповідно до законодавством комерційну таємницю.
