Надлишок споживача та виробника – Взаємопов’язані величини, що відображають взаємодію попиту та пропозиції на конкретному ринку товарів та послуг.
Надлишок споживача (consumer’s surplus) – додаткова корисність або додаткова вигода, одержувана споживачем завдяки тому, що ціна товару, що ним купується, або послуги виявилася нижчою за той максимум, який він готовий був заплатити. Сукупний надлишок споживача вимірюється як площа над рівнем ціни ліворуч від кривої попиту. Поняття використовують у аналізі витрат і результатів (cost-benefit analysis) тощо. як показник змін добробуту (так званих компенсацій та еквівалентів).
Надлишок виробника (producer’s surplus) – додатковий дохід власника факторів виробництва, що виникає внаслідок того, що ринкова ціна на продукцію виявилася вищою за ту, за якою виробник готовий був її продавати (тобто пряма або непряма одержувана корисність виявляється більшою за корисність того, від чого відмовляються) . Сукупний надлишок виробника вимірюється як площа фігури між рівнем ціни та кривою граничних витрат ліворуч від кривої попиту. Ця частина доходу продавця товару чи послуги пов’язані з тим, що у короткостроковому періоді є рівноважними (так звана квазирента – quasi-rent).
Надлишок споживача досягає максимуму в умовах досконалої конкуренції, тоді як надлишок виробника зростає зі зростанням монополізації ринку. Сумарний надлишок є мірою алокаційної ефективності використання ресурсів.
