Міжнародні фінанси

Міжнародні фінанси (International Finances) –

1. економічна категорія, що відображає сукупність економічних відносин, опосередкованих рухом валютно-фінансових потоків, що виникають у зв’язку з перерозподілом фінансових ресурсів та капіталу у системі світового господарства через дію ринкового та неринкового механізмів;
2. за зовнішньою формою прояву – розгалужена система руху валютно-фінансових потоків, що виникають між суб’єктами фінансових відносин на міжнародному та глобальному рівнях;
3. за матеріально-речовим втіленням — сукупність фондів фінансових ресурсів, що утворюються в результаті перерозподільних відносин і використовуються для забезпечення безперервності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, що мають міжнародне значення;
4. з погляду інституційного підходу — сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інститутів, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій та об’єднань, через які здійснюється рух міжнародних фінансових потоків.

Міжнародні фінанси є історичною категорією, що постійно розвивається. Вони почали формуватися ще в період, коли складалися перші ознаки міжнародних товарообмінних відносин — у разі виникнення зобов’язань щодо сплати данини або застосування контрибуцій, репарацій, різноманітних дарів тощо; почала розвиватися торгівля між купцями у межах певних країн, а й коїться з іншими; розвивалася монетна, обмінна та вексельна справа; стали надаватися перші фінансові позики (поява банківського капіталу).

На сучасному етапі міжнародні фінанси набули форми досить складної системи міжнародних потоків грошових коштів та пов’язаних із ними відносин. Основними факторами становлення та розвитку міжнародних фінансів є виникнення світових ринків, особливо товарних, міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація та глобалізація економічних зв’язків, посилення інтеграційних процесів у політичній та соціальній сферах.

Об’єктивною причиною існування міжнародних фінансів є закономірності міжнародного кругообігу капіталу, однією полюсі якого виникають тимчасово вільні кошти, другою — постійно виникає попит ними.

Міжнародні фінансові відносини є досить складною та розгалуженою системою руху валютно-фінансових потоків, які можна згрупувати за такими напрямками:

• взаємини між суб’єктами господарювання різних держав;
• взаємовідносини держави з юридичними та фізичними особами інших держав;
• взаємини держави з урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями;
• взаємовідносини держави та суб’єктів господарювання з міжнародними фінансовими інститутами.

У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб’єктів – держави, підприємств та громадян, виділяються наднаціональні суб’єкти – міжнародні організації та міжнародні фінансові інститути. Фінанси міжнародних організацій, фінанси міжнародних фінансових інститутів та міжнародний фінансовий ринок є складовими міжнародних фінансів.

Об’єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів та капіталу та пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку.

Суб’єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації та фінансові інститути, а також банки та інші кредитно-фінансові установи – посередники на міжнародному фінансовому ринку. Суб’єкти міжнародних фінансів з позицій конкретної держави поділяються на резидентів та нерезидентів.

Міжнародні фінанси — це сукупність міжнародних фінансових відносин між юридичними та фізичними особами, державами та міжнародними організаціями та фінансовими інститутами, що виникають у сфері обміну та розподілу щодо створення та використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.

Сутність міжнародних фінансів як економічної категорії розкривається у тому функціях. Саме у функціях міжнародних фінансів відображається основне їхнє призначення — ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів та послуг та перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами міжнародного ринку, а також вчасно подавати сигнали про стан світової фінансової кон’юнктури.

Основними функціями міжнародних фінансів можна назвати: контрольну та розподільну.

Контрольна функція міжнародних фінансів. Міжнародні фінанси відбивають рух громадських товарів у грошовому еквіваленті. Це дозволяє здійснювати аналіз та облік руху світового продукту у грошовому еквіваленті будь-якому етапі, у час.

Насправді реалізація цієї функції у:

• розроблення стратегічної та поточної міжнародної політики у галузі фінансів;
• прийняття наступних рішень щодо міжнародних фінансів.

Контрольна функція залежить від:

• рівня та характеру економічного розвитку держави;
• рівня можливостей реалізації міжнародної політики держав у галузі фінансів;
• технічного рівня оснащення процесу збирання та обробки інформації.

Розподільна функція міжнародних фінансів. З допомогою механізму міжнародних фінансів проводиться фінансовий розподіл світового продукту.

Цей розподіл визначається такими закономірностями:

• капітал прямує у бік найбільшої норми прибутку;
• ризики, пов’язані з отриманням прибутку, є важливим фактором у русі капіталу;
• рух капіталу відбиває закон пропорційного розвитку;
• інтересами (політикою) суб’єктів міжнародних фінансових відносин

Міжнародні фінанси є системою складних за своєю структурою відносин, що складаються на основі рухів фінансових ресурсів, що включають їх формування, використання та розподіл інститутами міжнародних фінансових ринків та міжнародними організаціями та інститутами.

(Див. Фінанси).