Масштаб цін (Measure of prices) – технічна функція грошей; засіб вираження вартості у грошових одиницях. Масштаб цін носить юридичний характер, залежить від волі держави і служить висловлювання не вартості, а ціни товару.
Через масштаб цін ідеальна, подумки ціна товару як показник величини вартості перетворюється на ринкову ціну, виражену в національних грошових одиницях.
При обігу металевих грошей держава законодавчо фіксувала масштаб цін – вагову кількість металу, закріплену за грошовою одиницею.
Поява масштабу цін пов’язана з переходом від штучних до вагових металевих грошей за умов відокремлення ремесла від землеробства, розвитку товарного виробництва, зміцнення вагової системи грошового рахунку. Ще VIII ст. до н.е. зверталися зливки з відмітним знаком, що засвідчує їхню вагу. Коли вперше стали карбувати монети, масштаб цін збігався з їхнім ваговим змістом, що позначилося на назві деяких грошових одиниць (наприклад, фунт стерлінгів спочатку був фунт срібла 925-ї проби – англ. sterling silver).
У результаті історичного поступу масштаб цін відокремився від вагового змісту. Це було пов’язано зі зносом і особливо псуванням монет, зменшенням їхнього вагового змісту правителями, переходом від менш цінних до цінніших металів – від міді до срібла, а потім до золота. У результаті виникла суперечність між офіційним масштабом цін та реальним металевим змістом грошової одиниці. Формою вирішення цієї суперечності стала заміна офіційного масштабу цін фактичним, що встановлюється над ринком стихійно.
Зміна масштабу цін відбувалося за створення нових фінансових систем, проведенні фінансових реформ, при девальваціях і ревальваціях. Укрупнення масштабу цін відбиває зниження купівельної спроможності грошей стосовно товарам, іноземним валютам.
Після 2-ої світової війни (1939-1945) масштаб цін у країнах Заходу 500 разів зменшувався внаслідок девальвацій і лише 10 разів збільшувався у зв’язку з ревальваціями. У зв’язку із припиненням розміну кредитних грошей на золото та їх знеціненням посилився штучний характер масштабу цін. Це було з відривом протягом тривалого часу фіксованої державою ціни золота з його стоимости.
Після 2-ої світової війни протягом майже 30 років масштаб цін встановлювався на базі офіційної ціни золота, визначеної Бреттон-Вудською угодою 1944 р. і що склала 35 дол. за тройську унцію (31,1035 г). Така ціна зберігалася незмінною до девальвацій долара в 1971 і 1973, коли була підвищена спочатку до 38, а потім до 42,22 дол. за тройську унцію. Золоті запаси казначейств та центральних банків було переоцінено за ціною вільного ринку.
У зв’язку з відривом фіксованої державою ціни золота з його вартості офіційний масштаб цін втратив економічний сенс. Сучасна функція грошей як міри вартості реалізується на основі фактичного ринкового масштабу цін, який виступає як одиниця порівняння цін.
Внаслідок реформи світової валютної системи та запровадження Ямайської валютної системи (1976–1978) офіційна ціна золота та золоте утримання грошових одиниць скасовано.
У колишньому СРСР роль масштабу цін грав карбованець (рівний 100 коп.). При обміні грошей у 1961 р. всі ціннісні характеристики (доходи, ціни тощо) були укрупнені у співвідношенні 1:10; золотий вміст рубля підвищено з 0,222168 до 0,987412 г чистого золота.
