Коефіцієнт залежності (фінансового ризику) — один із видів фінансових коефіцієнтів, що характеризує фінансову залежність підприємства, організації від зовнішніх позикових джерел фінансування.
Коефіцієнт залежності визначається як відношення зобов’язань з балансу підприємства, організації на певну дату загального обсягу пасивів балансу, тобто. джерела фінансування діяльності підприємства, організації.
Коэффициент зависимости = Обязательства / Пассивы
Коефіцієнт залежності відбиває частку позикового капіталу підприємства у загальному обсязі пасивів підприємства (позиковий + власний капітал).
Крім базового коефіцієнта залежності може розраховуватися поточний коефіцієнт залежності як ставлення короткострокових зобов’язань до обсягу пасивів балансу, який відбиває поточну залежність від залучення позикових коштів у момент складання баланса.
Оптимальна величина коефіцієнта залежності пов’язана з галузевою специфікою діяльності організації, обсягом коштів, вкладених засновниками задля її функціонування. Чим вище коефіцієнт залежності, тим нестійкіше фінансове становище організації (див. Фінансовий стан підприємства).
Більш поглиблений аналіз коефіцієнта залежності виходить, якщо за вартісної оцінки зобов’язань взяти до уваги гарантії, видані підприємством іншим організаціям, які враховуються на позабалансових рахунках. При цьому як джерела можуть розглядатися отримані підприємством гарантії.
Коефіцієнт залежності досить часто називають коефіцієнтом фінансової залежності, дані терміни використовуються як синоніми Іноді формула розрахунку коефіцієнта залежності має вигляд:
Коэффициент зависимости = Обязательства / Активы
У разі в знаменнику замість «пасивів» використовуються «активи» балансу. З математичної погляду результат зміниться, т.к. у бухгалтерському балансі «активи = пасиви», але з економічної точки зору цей коефіцієнт знаходить інший сенс. Тепер коефіцієнт залежності відбиває частку позикового капіталу структурі наявних активів підприємства. Наприклад, значення коефіцієнта 0,55 свідчить у тому, кожен 1 долар наявних активів компанії профінансовано 55 центів з допомогою позикових коштів.
Коефіцієнт залежності належить до групи коефіцієнтів фінансової стійкості та використовується переважно у західній фінансовій практиці, у той час як у вітчизняній практиці ширше застосування отримав коефіцієнт автономії.
Оптимальне значення для коефіцієнта залежності становить 0,5 і менше, тобто. зворотне стосовно коефіцієнта автономії. Значення коефіцієнта залежності менше 0,5 свідчать про фінансову стійкість компанії, її платоспроможність, такі компанії мають більш високі кредитні рейтинги, відповідно, рівень кредитного ризику за ними значно нижчий, що дозволяє таким підприємствам залучати позикові кошти за нижчою відсотковою ставкою.
Дуже високі значення коефіцієнта залежності (особливо вище 0,8) ведуть до суттєвого зростання ризику дефолту та банкрутства компанії, тому таким компаніям набагато складніше залучити ресурси, та й вартість фондування буде суттєво вищою, що у свою чергу негативно відбивається на показниках рентабельності.
У практиці фінансового менеджменту обов’язково аналізується фінансовий леверидж, тому оптимальне значення коефіцієнта залежності конкретного підприємства розраховується з урахуванням ефекту фінансового важеля.
