Зміст
Визначення терміна «сині комірці»
Синій комірець — це умовна назва співробітника, основні обов’язки якого вимагають застосування ручної праці та використання фізичної сили для створення продукту чи виконання роботи. “Сині комірці” та “білі комірці” – це терміни, які умовно класифікують персонал компанії. «Білий комірець» сидить в офісі і виконує «чисту» (розумову) роботу, у той час як «синій комірець» працює у виробничому підрозділі компанії та «забруднює руки».
Синій комірець — це представник робітничого класу, який виконує фізичну працю — як кваліфіковану, так і некваліфіковану. Прикладами сфер діяльності синіх комірців може бути виробництво, видобуток корисних копалин, охорона, сільське господарство, комерційне рибальство, лісозаготівля, озеленення, боротьба зі шкідниками, переробка харчових продуктів, будівництво, вантажоперевезення та багато інших видів фізичних робіт.
Навпаки, «білий комірець» зазвичай виконує роботу в офісі та його робоче місце знаходиться за комп’ютером або столом. Третій тип працівників — це обслуговуючий персонал («рожевий комірець»), чия робота пов’язана із взаємодією з клієнтами, розвагами, продажами або іншою роботою, яка орієнтована на надання послуг. Багато професій поєднують у собі роботу синіх, білих чи рожевих комірців.
Походження терміна «синій комірець»
Термін “сині комірці” вперше був використаний у газеті “Таймс” в Олдені, штат Айова, в 1924 році. Фраза «сині комірці» походить від зображення робітників, що носять сині джинсові сорочки як частину своєї уніформи. Робітники на виробництві часто носять міцний брезентовий або бавовняний одяг, який може забруднитись під час роботи. Темно-синій та блакитний кольори маскують бруд на одязі робітника, що робить його візуально чистішим. З тієї ж причини синій – популярний колір для комбінезонів, які захищають робочий одяг. Деякі робітники мають уніформу з вишитим або надрукованим на ній логотипом компанії.
Історично склалося так, що популярність синього кольору серед робітників контрастує із популярністю білих сорочок, які носять люди в офісному середовищі. Колірна схема «сині комірці» / «білі комірці» має конотацію соціально-економічного класу. Однак ця різниця стирається зі зростанням значення кваліфікованої робочої сили та відносним збільшенням низькооплачуваних робочих місць у сфері «білих комірців».
Вимоги до освіти
Оскільки функції «синіх комірців» полягають здебільшого у фізичній праці, освітні вимоги до робітників зазвичай набагато нижчі, ніж у «білих комірців». Часто навіть атестат про закінчення середньої школи не потрібно, а багато навичок, необхідних для робочих місць, співробітники набувають під час своєї трудової діяльності (вантажники, різнороби, двірники тощо). Для деяких категорій робіт «синім комірцям» все ж таки потрібна професійна підготовка, отримання розряду або кваліфікації, наприклад, електрик, машиніст, зварювальник, водій тощо.
Оплата праці
Термін “синій комірець” автоматично не означає низьку заробітну плату. Багато робочих місць вимагають висококваліфікованої робочої сили і, отже, добре оплачуються. У той же час, хоча робота «білих комірців» зазвичай асоціюється з високооплачуваною, в даний час існує багато низькооплачуваних посад у середовищі «білих комірців», таких як стажери, помічники та керівники нижчої управлінської ланки.
Різниця між «білими» та «синіми комірцями»
Між «білими комірцями» та «синіми комірцями» є кілька ключових відмінностей:
- Умови роботи. Найбільш очевидним є те, що «білі комірці» працюють в офісі, у той час як «сині комірці» можуть працювати в різних неофісних умовах, таких як будівельні майданчики, виробничі лінії, шахти, кар’єри тощо.
- Тип праці. Хоча «білі комірці» часто використовують руки для виконання своєї роботи (наприклад, оператор ПК), вони найчастіше не покладаються на свої фізичні можливості так, як «сині комірці». Груба ручна праця характерна для «синіх комірців».
- Оплата. Робота «білих комірців» зазвичай оплачується вище, ніж робота «синіх комірців». Але є й винятки, наприклад, досвідчений оператор верстата може заробляти більше грошей, ніж касир у банку.
- Освіта. Багато робочих місць «білих комірців» вимагають наявності вищої освіти, тому працівники цих професій зазвичай більш освічені, ніж «сині комірці».
