Індекс Лернера – Економічний показник монополізму конкретної фірми, запропонований економістом А. Лернером в 1934 році.
Для цілком конкурентного підприємства ціна дорівнює граничним витратам, а підприємства, що володіє ринковою владою, ціна вище граничних витрат. Отже, величина, яку ціна перевищує граничні витрати, може бути мірою монопольної (ринкової) влади. Для виміру відхилення ціни від граничних витрат служить індекс Лернер.
Вимірювачем монополізму є частка у ціні тієї величини, яку ціна реалізації перевищує граничні витрати і обчислюється по формуле:
![]()
де P – ціна;
MC – граничні витрати.
Також коефіцієнт можна обчислити через еластичність попиту, як обернено пропорційну величину:
![]()
![]()
![]()
де Ed – Еластичність попиту на продукцію фірми.
Індекс Лернер має чисельне значення від нуля до одиниці. Чим він більший, тим більше монопольна влада цієї фірми у своєму секторі ринку. Вважається, що в умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничним витратам і коефіцієнт стає нульовим. Сама собою монопольна влада не гарантує високий прибуток, оскільки прибуток залежить від ставлення середніх витрат до ціни. Фірма може мати більшу монопольну владу, ніж інша фірма, але отримувати при цьому менший прибуток.
Як приклад порівняємо середній універсам та цілодобовий магазин, що працюють в одному районі. В універсамах націнка зазвичай становить 15-20%, а цілодобових магазинах 25-30%. Це пояснюється тим, що універсами працюють у конкурентнішому середовищі — під час їхньої роботи одночасно працюють й інші торгові точки для забезпечення значної кількості покупців необхідно запропонувати привабливі ціни. Цілодобові магазини призначають вищу ціну, ніж універсами тому, що частина їх покупців припадає на час, коли немає великого вибору торгових точок або заради незначної покупки немає сенсу шукати інші варіанти. Кількість відвідувачів таких магазинів загалом менше залежить від цін, ніж у супермаркетів (менше еластичний попит). Згідно з індексом Лернера, у маленьких магазинів виходить більше монопольної влади, оскільки вони встановлюють вищу націнку на той же товар. Але при цьому такі магазини зазвичай отримують значно меншу суму прибутку, ніж універсам, так як у них значно менша сума реалізації, а середні питомі витрати вищі.