Фінансові зобов’язання підприємства — обов’язкові платежі підприємства, зумовлені його фінансовими та договірними відносинами. Фінансові зобов’язання підприємства виникають у регламентованих відносинах із бюджетами, позабюджетними (соціальними, спеціалізованими, громадськими) фондами, банками та іншими кредитними установами, контрагентами з господарських зв’язків, вищими організаціями, персоналом підприємства.
Зобов’язання перед бюджетами включають платежі податків з прибутку, майно, додану вартість та інших. Фінансові зобов’язання підприємства перед позабюджетними фондами означають внесення єдиного соціального податку (внеску) та інших платежів.
Фінансові зобов’язання підприємства перед банками та іншими кредитними організаціями полягають у поверненні отриманих кредитів та відсотків за користування ними, а також оплати банківських послуг.
Фінансові зобов’язання підприємства перед контрагентами з господарських зв’язків включають розрахунки та платежі за поставлену сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо та енергію, за виконані роботи та послуги за умови дотримання умов відповідних договорів.
Зобов’язання перед вищими організаціями пов’язані з перерахуванням їм коштів на створення централізованих фондів і резервів.
Фінансові зобов’язання підприємства перед персоналом підприємства включають здійснення оплати праці відповідно до трудового законодавства та умов оплати праці на підприємстві.
Порушення фінансових зобов’язань підприємства за обсягом або терміном виконання тягнуть за собою настання відповідальності у вигляді сплати штрафів, пені та неустойок на користь потерпілої сторони.
Фінансові зобов’язання є частиною фінансових відносин, пов’язаних із рухом грошових коштів та засновані на передачі підприємствам фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Вони відображаються в пасиві балансу підприємств як довгострокові та короткострокові зобов’язання.
Короткострокові фінансові зобов’язання (Short-term liabilities) – всі види позикових фінансових засобів, що використовуються підприємством, з терміном погашення основної суми боргу до 1 року (короткострокові банківські кредити; короткострокові позички небанківських установ; емітовані короткострокові облігації підприємства; емітовані векселі; отримані товар; внутрішньої кредиторської заборгованості тощо). За версією МСФЗ: зобов’язання, які очікуються до виконання у нормальному ході операційного циклу підприємства або мають бути виконані протягом 12 місяців після звітної дати.
При цьому з точки зору МСФЗ фінансове зобов’язання — це будь-яке зобов’язання, яке є обумовленим договором обов’язком:
- передати кошти або інші фінансові активи іншої компанії;
- або обмінятись фінансовими інструментами з іншою компанією на умовах, які потенційно невигідні.
Виділяють зовнішні та внутрішні фінансові зобов’язання.
Зовнішні фінансові зобов’язання у підприємств виникають:
- перед державою в особі бюджетів та позабюджетних фондів у формі виплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
- перед партнерами з господарську діяльність від імені постачальників, підрядників, банків, страхових компаній, у частині виконання фінансових аспектів укладених договорів.
Внутрішні фінансові зобов’язання у підприємств виникають:
- перед власниками, у частині виплати їм із чистого прибутку підприємницького доходу чи дивідендів за розрахунковий період;
- перед філією та дочірніми фірмами, у частині платежів, встановлених умовами укладених з ними угод або разовими розпорядженнями керівництва;
- перед найманим персоналом, у частині виплати заробітної плати у розмірі та строки, встановлені умовами індивідуальних трудових контрактів або колективного трудового договору (угоди).
Фінансові зобов’язання виникають у результаті договірних відносин та вимагають сплати коштів або передачі інших фінансових активів іншим компаніям та організаціям. До фінансових зобов’язань відноситься майбутній за договором з іншою компанією обмін фінансових інструментів на потенційно невигідних умовах. При класифікації фінансових зобов’язань слід мати на увазі обмеження, пов’язані з тим, що зобов’язання, що не передбачають передачі фінансових активів при їх погашенні, не є фінансовими інструментами. З іншого боку, опціони на акції або інші зобов’язання передати власні часткові фінансові інструменти іншої компанії не є фінансовими зобов’язаннями. Вони враховуються як пайові фінансові інструменти.
До фінансових зобов’язань належить кредиторська заборгованість постачальникам та підрядникам, за договорами позики та кредитування, включаючи заборгованість за виданими та акцептованими векселями, розміщеними облігаціями, виданими гарантіями, авалями та іншими умовними зобов’язаннями. До фінансових зобов’язань належить заборгованість орендаря з фінансової оренди на відміну оперативної оренди, що передбачає повернення орендованого майна у натурі.
Відстрочені доходи, отримані в рахунок майбутніх звітних періодів, гарантійні зобов’язання за товарами, роботами, послугами, резерви, утворені для регулювання витрат за звітними періодами, не є фінансовими зобов’язаннями, оскільки не передбачають їх обміну на кошти та інші фінансові активи. Будь-які договірні зобов’язання, що не передбачають передачі іншій стороні грошей або інших фінансових активів, за визначенням не можуть бути віднесені до фінансових зобов’язань. Наприклад, зобов’язання за ф’ючерсними товарними контрактами мають виконуватися шляхом постачання обумовлених товарів чи надання послуг, які є фінансовими активами.
Фінансові зобов’язання не слід плутати з пайовими фінансовими інструментами, які не передбачають їх погашення грошовими чи іншими фінансовими активами. Наприклад, опціони на акції задовольняються шляхом передачі певної кількості акцій їх власникам. Такі опціони є пайовими інструментами, а не фінансовими зобов’язаннями.
