Електронна комерція

Електронна комерція (E-комерція) (E-Business) – частина електронного бізнесу, обмежена, власне, маркетингом та процесами продажів. Її розглядають як купівлю та продаж інформації, продукції та послуг через комп’ютерні мережі.

Електронна комерція – діяльність, спрямована на реалізацію товарів та послуг з використанням інформаційних технологій на основі мережевих взаємодій між покупцем та продавцем. Інструменти електронної комерції дозволяють організувати торгівлю цінними паперами, здійснення угод між юридичними особами, вести діяльність на електронних біржах, реалізувати замовлення та оплату споживчих товарів, туристських та освітніх послуг, оплату комунальних послуг.

Реклама товару, його замовлення, оплата та доставка здійснюється з використанням мережевих засобів. Так, при мережному рекламуванні магазин створює свій Web-каталог або вітрину на Web-сайті, де покупець може не тільки прочитати повідомлення про властивості та характеристики товару, але й розглянути його, використовуючи мультимедіа-кошти. Web-сторінка, що відображає список (каталог) товарів, служить основою формування кошика товарів, обраних покупцем мережним способом, та їх замовлення. Всі відомості про кошики (автоматично обчислювана вартість замовлення, витрати на доставку, податки та знижки) залишаються в системі і забезпечують продавця маркетинговою інформацією. Постійні покупці можуть переглядати свої кошики та використовувати їх повторно для спрощення процедури замовлення.

Після завершення формування кошика складається пакувальний лист, що містить: – записи про терміни доставки товару покупцю; номер товару; його найменування та кількість замовлених одиниць. Покупець може робити відбір товару в так званий електронний візок, що є програмою, яка запускається на сайті і збирає відомості про те, що, клієнт хоче придбати. Оплата товару може бути здійснена у готівковій та безготівковій формі з використанням інформаційних технологій та традиційним способом.

Електронна комерція висуває особливі вимоги до логістики та процесу доставки («проблема останньої милі») з урахуванням глобального характеру електронних взаємодій. У свою чергу глобалізація доставки відбивається на глобалізації виробництва та на його географічному розподілі. Актуальність планування матеріальних ресурсів та складання графіка отримання матеріалів «точно-в-термін» у цих умовах підвищується.

Електронна комерція — це сфера економіки, яка включає всі фінансові та торгові транзакції, що здійснюються за допомогою комп’ютерних мереж, і бізнес-процеси, пов’язані з проведенням таких транзакцій.

До електронної комерції відносять:

• електронний обмін інформацією (Electroniс Data Interchange, EDI);
• електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFS);
• електронну торгівлю (e-trade);
• електронні гроші (e-cash);
• електронний маркетинг (e-marketing);
• електронний банкінг (e-banking);
• електронні страхові послуги (e-insurance).

Електронний бізнес (е-бізнес) — інтеграція систем, процесів, організацій, ланцюгів, що створюють вартість, а також ринків, які використовують Інтернет та пов’язані з ним технології та концепції.

Послуги для організації електронної комерції в мережі Інтернет — це послуги створення та обслуговування різних типів бізнес-систем для організації електронної комерції в мережі Інтернет.

До основних типів бізнес-систем для організації електронної комерції в мережі Інтернет належать:

• Intranets – Внутріфірмова система для забезпечення бізнес-процесів на основі використання внутрішніх мереж;
• В2В (business-to-business – “бізнес для бізнесу”) – міжфірмова система для забезпечення міжкорпоративних бізнес-процесів;
• В2C (business-to-consumer – “бізнес для споживача”) – система для здійснення електронної роздрібної торгівлі, орієнтованої на кінцевого споживача;
• C2C (consumer-to-consumer – аукціонна, або “споживач-споживач”) система для здійснення аукціонної торгівлі в Інтернет за участю як кінцевих споживачів, так і фірм;
• В2G (business-to-government – ​​тендерна, або «бізнес для держави») – система для укладання угод між компаніями та урядовими організаціями;
• E2E (exchange-to-exchange) – система інтеграції он-лайнових бірж для отримання учасниками торгів доступу відразу до багатьох бірж з єдиної точки;
• В2E (business-to-employee) — внутрішньокорпоративна система для забезпечення участі у бізнес-процесах географічно віддалених працівників на основі створення різноманітних мереж.

Протягом останніх років найбільшим за обсягами послуг у системі електронної комерції є сектор В2В («бізнес для бізнесу»), заснований на використанні Інтернету для забезпечення міжкорпоративних бізнес-процесів. Одним із головних призначень систем електронної комерції типу В2В є вирішення проблем збуту та матеріально-технічного постачання. Основними типами В2В-комерції є:

• електронна дистрибуція;
• електронні ринки;
• електронні закупівлі.

За кількістю угод лідирують системи електронної дистрибуції, а за темпами зростання електронні ринки. Електронні закупівлі мають стрімкі темпи розвитку, але цей вид електронної комерції цікавий для великих компаній, які домінують у цьому сегменті.

Функціональними складовими системи В2В, призначеними для забезпечення міжкорпоративних бізнес-процесів на основі використання Інтернету, є:

• корпоративний сайт компаніїякий використовується для презентації компанії в системі Інтернет, розміщення рекламної інформації та забезпечення інформаційної взаємодії фірми з партнерами та контрагентами;
• інтернет-магазин (оn-line store)призначений для збуту (послуг) компанії (може бути вбудований в корпоративний сайт або існувати окремо);
• інформаційні сайти та портали (вертикальні)які надають інформацію про галузь та основні компанії, забезпечують оперативний огляд подій у галузі та суміжних та конкурентних з нею;
• служба закупівель або постачання (buysite)яка дає можливість компанії вирішувати завдання матеріально-технічного постачання безпосередньо зі свого Інтернет-сайту;
• брокерські системищо забезпечують отримання та обробку замовлень та їх розміщення для виконання;
• електронні торгові майданчики (ЕТП)призначені для безпосередньої організації on-line діяльності служб збуту та постачання різних компаній;
• електронні біржіЗа своїми функціональними можливостями близькі до торгових майданчиків, але діяльність на біржі здійснюють не самі компанії, а їх агенти (брокери);
• інтегровані комплексищо забезпечують пряму взаємодію внутрішньокорпоративних систем управління із зовнішньою системою електронної комерції – торговим майданчиком і є найповнішим рішенням серед систем В2В.

(Див. Інтернет-банкінг, Електронні гроші).