Витрати виробництва і прибуток є категоріями, що безпосередньо пов’язані з діяльністю фірми (підприємства). Їх розглядають як похідні від таких категорій, як вартість, додана вартість, необхідний продукт, постійний та змінний капітал тощо.
Витрати (витрати) – витрати, необхідних виробництва товарів та послуг. Недоліками називаються витрати, понесені у процесі економічної діяльності, що з виробництвом продукції чи наданням послуг.
Загалом витрати для підприємства можуть виражатися як сума постійного та змінного капіталу:
К = С + V
де
До – витрати виробництва;
З – Постійний капітал;
V – Змінний капітал.
Ця формула є похідною від формули визначення суспільно необхідних витрат (вартості), під якими розуміють витрати минулого (упредметненого) та живої праці, необхідного суспільству для виготовлення одиниці товару при досягнутому рівні виробництва в нормальних (середніх) умовах. Суспільно необхідні витрати визначають вартість товару та рівні:
W = C + V + m
де
W – суспільно необхідні витрати;
C — вартість спожитих засобів виробництва, чи матеріальні витрати;
V – Вартість необхідного продукту, або витрати на оплату праці працівників;
m – Вартість додаткового продукту.
Такий поділ умовний, адже у практичній діяльності підприємства витрати розглядають як цілісну величину (С+V) або собівартість.
Собівартість — це те, скільки коштує виробництво товару/послуги підприємству. Додавши до цієї величини вартість додаткового продукту m, Отримаємо формулу вартості товару або величини суспільно необхідних витрат на виробництво того чи іншого товару З погляду підприємства формула вартості виглядатиме так:
W = K + P
де
До = З + V (матеріальні витрати З + Витрати на оплату праці працівників V);
Р – Прибуток підприємства.
Грошова виручка від продукції становить дохід підприємства. Його складовими є матеріальні витрати Звитрати на оплату праці V та прибуток Р. Дохід підприємства як сума грошової виручки за вирахуванням матеріальних витрат З є валовим прибутком підприємства.
Отже, валовий дохід підприємства – це додана чи нова вартість (V+m). Частина валового доходу йде покриття витрат з оплати праці, інша частина становить чистий дохід підприємства чи його прибуток. Інакше кажучи, прибуток — це сума коштів реалізованої продукції з відрахуванням витрат за собівартість продукції. Підрахований таким чином прибуток називають балансовим, тобто перебуває на балансі підприємства.
Баланс підприємства (від фр. Balance, літер. Терези) – це система показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та їх використання. З балансового прибутку підприємство здійснює різні виплати: сплачує податки, погашає борги, сплачує відсотки тощо. Балансовий прибуток, зменшений на величину зазначених виплат, утворює чистий прибуток підприємства, який залишається у його розпорядженні та є основою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного та соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників тощо.
Прибуток – це зростання, збільшення, збільшення капіталу. Основною метою діяльності комерційних організацій та підприємств є отримання максимального прибутку чи доходу. Максимальний прибуток забезпечується випуском оптимальної кількості готової продукції. Прибуток також оцінюється як різниця між доходом та витратами. Якщо витрати перевищують доходи, то компанія отримує збитки, а наявність значних збитків може призвести до банкрутства підприємства.
Теоретично витрат існує необхідність поділу витрат на суспільно необхідні та індивідуальні. Суспільно необхідні витрати є нормою чи базовою величиною для порівняння витрат індивідуальних виробників.
В економічній літературі розрізняють також індивідуальні та суспільні (не плутати з суспільно необхідними) витрати. Якщо розглянути роботу, наприклад, металургійного комбінату, то до громадських витрат належатиме, зокрема, компенсація соціально-економічних наслідків шкідливості цього виробництва.
Прибуток підприємства залежить насамперед від двох показників: ціни продукції та витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку є наслідком взаємодії попиту та пропозиції. Під впливом законів ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції ціна продукції не може бути вищою або нижчою за бажанням виробника або покупця, вона вирівнюється автоматично. Інша річ – витрати на виробництво продукції, витрати виробництва. Вони можуть зростати чи знижуватися залежно від обсягу споживаних трудових чи матеріальних ресурсів, рівня техніки, організації виробництва та інших чинників. Отже, виробник має у своєму розпорядженні безліч важелів зниження витрат, які він може привести в дію при вмілому керівництві.
