Ефект сноба (англ. Snob Effect) – психологічний ефект особливого сприйняття окремими категоріями споживачів динаміки цін та заперечення традиційної реакції на цю динаміку з боку більшості споживачів. Сноб – людина, що ретельно слідує смакам, манерам і т.п. вищого світла і той, хто нехтує всім, що виходить за межі його правил і є вибором «більшості». Сноб – це людина, яка претендує на вишукано-витончений смак, на виняткове коло занять, інтересів. Згідно з ефектом сноба, смаки таких споживачів перебувають у зворотній залежності від попиту інших людей на ці масові товари. Ефект сноба проявляється у збільшенні попиту товар при зростанні його ціни; пов’язаний з поняттям престижного попиту, орієнтованого на придбання товарів, що свідчать, на думку їх покупця, про його високий соціальний статус, великі фінансові можливості тощо.
Снобізм – ексклюзивна поведінка, погляди, манери. Якщо звернутися до загальновизнаної ієрархічної структури людських потреб А. Маслоу, то можна зробити висновок про те, що підвищення потреб одночасно означає їх наростаючу суб’єктивізацію, все більшу «прив’язку» до людської особистості в порівнянні з потребами нижчого порядку, які характеризують людину не стільки як індивідуума, як елемент соціуму, його і правил. І в цьому сенсі реальний попит серйозно відрізняється від теоретичної корисності: можна сказати, що якщо корисність це те, що людині необхідно, як думають економісти, то попит це результат практичного вибору конкретного бажаного із загального, начебто необхідного.
Ефект сноба відбиває протилежно спрямоване зміна величини попиту блага одним споживачем, у відповідь зміна величини попиту інших споживачів. Простими словами, людина прагне купити те, що не купують інші. Його завдання виділитися з натовпу, наголосити на власній унікальності. Чим більший попит на якусь категорію товару, тим менша ймовірність того, що її придбає подібний покупець.
Одним з предметів найретельнішого, скрупульозного вибору споживачів неминуче виявляється нерухомість. Справа в тому, що жити люди хочуть відповідно не з якоюсь однією потребою (яка так само може проявлятися і однаково задовольнятися у великої кількості інших людей), а відповідно до свого особистого стилю життя, що складається з величезного комплексу індивідуальних переваг і тому практично ексклюзивний.
Вплив суб’єктивного фактора формує те, що в економічній теорії отримало назву «нефункціонального попиту». Як небезпідставно стверджують деякі фахівці сфери нерухомості, суб’єктивний фактор попиту на неї ілюструє перехід із «простору необхідності» в зовсім інший «простір індивідуальної свободи». У «просторі необхідності» низька платоспроможність обмежує можливості споживача лише рамками корисності нерухомості в її мінімальній «конфігурації» – метраж, кількість кімнат, – зводячи вибір фактично до нуля.
Якщо ж обмеження щодо платоспроможності не мають визначального характеру, то покупець, переходячи в «простір індивідуальної свободи», реалізує свій власний, суб’єктивний вибір, обмежений лише тією межею, яка осмислена особистісно і визнається необхідною і можливою саме цією особистістю. У зв’язку з цим у багатьох випадках житлова нерухомість, що купується, не має закінченого вигляду. Продається тільки місце розташування та простір, обмежений зовнішніми габаритами загальної площі, а все інше – планування, обладнання, інтер’єр – купується додатково, оскільки ці рішення завжди суто індивідуальні (зрозуміло, за наявності відповідної платоспроможності споживачів). Прагнення індивідуальності житла — абсолютно нормальна позиція.
Але ефект сноба специфічний ще й тим, що як інші споживачі в масовому порядку починають купувати облюбований снобом товар, сам сноб відразу висуває інші вимоги до товару, часто протилежні думці виниклої більшості. Звичайно, це також залежність від думки більшості, але залежність із протилежним знаком. Сніб як потенційний покупець завжди готовий відмовитися від придбання товару, якщо цей товар затребуваний більшістю. З погляду сноба, він виявляється недостатньо індивідуальним.
Ефект сноба іноді проявляється, наприклад, у зв’язку з національною приналежністю споживача, особливо якщо йдеться про націю, яка не домінує в соціумі, в якому вона себе позиціонує. Якщо для домінуючих націй одним із центральних елементів культурних традицій багатьох народів є соціальний символізм споживання, то для малих національних груп елітні товари можуть сприйматися як засіб самоідентифікації та просування у суспільстві.
Так само ефект сноба проявляється і щодо професійної власності (якщо вона також не домінує в референтному соціумі). У разі особливі товари купуються з допомогою економічного перенапруги, скорочення інших, найважливіших витрат — освіту, відпочинок, здоров’я, туризм, або навіть на шкоду задоволенню ще більш насущних потреб. Ця модель смаків і переваг, що ґрунтуються на демонстративній елітності товарів, часто діє на шкоду реальному розвитку особистості, заснованому на етиці, гуманізму, почутті міри, раціональності та прагматизмі.
