Дивіденд (англ. dividend від лат. dividendus – підлягає розділу) – частина загальної суми чистого прибутку акціонерного товариства, що розподіляється між акціонерами відповідно до кількості, вартості та виду акцій, що належать їм (звичайних, привілейованих, установчих та інших).
Розмір дивідендів за звичайними акціями залежить від величини розподіленого прибутку акціонерного товариства. За привілейованими акціями дивіденд виплачується у розмірі фіксованого відсотка до їхньої номінальної вартості. При особливо високому дивіденді його частина нерідко виплачується як засновницьких (додатково випущених) акцій. Рівень дивідендів за привілейованими акціями обумовлюється заздалегідь. Основним показником рівня дивідендних виплат за простими акціями є показник «дивіденди на одну акцію» (dividends per share; DPS). Після затвердження рівня дивідендних виплат та розміру дивідендного фонду підлягають виплаті дивіденди (dividends
payable) стають фінансовим зобов’язанням акціонерної компанії та включаються до складу її заборгованості (позикового капіталу).
Дивіденди можуть виплачуватись частіше, ніж один раз на рік. У такому разі спочатку інвестори одержують так звані попередні, проміжні дивіденди, наприкінці року – фінальні.
Розмір дивідендів затверджується загальними зборами акціонерів товариства, але він не може бути вищим за рекомендоване правлінням або наглядовою радою компанії.
Слід зазначити, що власники акцій отримують свій дохід у формі дивідендних платежів, а й завдяки зростанню курсової вартості акцій.
(див. Дивідендна політика, Фактори формування дивідендної політики)
