Дисконтна валютна політика (Discount Currency Policy) – зниження або підвищення Національним банком України відсоткових ставок з метою регулювання попиту та пропозиції на позичковий капітал.
Дисконтна валютна політика як елемент поточної валютної політики держави полягає у використанні облікової ставки відсотка регулювання руху інвестицій, балансування платіжних зобов’язань, для коригування валютного курсу. Системою економічних пріоритетів і правових заходів, застосовуваних у цих цілях, дисконтна політика впливає на внутрішню економіку і сферу міжнародних економічних відносин — стан грошового попиту, динаміку і рівень цін, міграцію інвестицій.
Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов’язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.
Суть облікової валютної політики полягає у регулюванні валютного курсу та потоків іноземного капіталу на основі зміни Національним банком облікової ставки з метою оптимізації потоків валютних коштів щодо балансування структури платіжного балансу. Основний вплив інструментів облікової валютної політики, спрямованої на врегулювання попиту та пропозиції грошових ресурсів, які можуть бути спрямовані на валютний ринок, досягається через проведення операцій на відкритому ринку як з державними, так і з власними цінними паперами, а також за допомогою зміни основних процентних ставок Національного банку.
(Див. Валютна політика, Девізна валютна політика, Дисконтна політика, Офіційний обмінний курс гривні).
