Договір морського страхування – угода сторін, за якою одна сторона – страховик (страхова компанія) – зобов’язується за обумовлену плату (страхову премію) та в межах певної страхової суми відшкодувати іншій стороні – страхувальнику (судно-, вантажовласнику або іншій особі, на чию користь було укладено договір морського страхування, вигодонабувачеві) – збитки, заподіяні страховим випадком, тобто. що настали внаслідок передбачених договором небезпек чи випадковостей (страхових ризиків), яким піддається судно чи вантаж.
Об’єктом морського страхування може бути будь-який майновий інтерес, пов’язаний з торговим мореплаванням, — судно, судно, що будується, вантаж, фрахт, а також плата за проїзд пасажира, за користування судном, очікуваний від вантажу прибуток та інші забезпечувані судном, вантажем і фрахтом вимоги, заробітна плата та інші належні капітану судна та іншим членам екіпажу судна суми, у т.ч. витрати на репатріацію, відповідальність судновласника та прийнятий на себе страховиком ризик (перестрахування). Об’єкт морського страхування має бути зазначений у договорі морського страхування.
Серед договорів морського страхування розрізняють договір страхування судна і договір страхування вантажуякий може бути разовим (розрахованим на окрему вантажну відправку) та довгостроковим (що поширюється на всі або певного роду вантажі). Довгостроковий договір страхування вантажу оформляється відкритим чи генеральним полісом.
При укладанні договору морського страхування страхувальник повідомляє страховику всі відомі обставини, що істотно впливають на ступінь ризику, оголошує страхову суму, яка не може перевищувати вартості майна (стосовно судна — вартості його спорудження за цінами, що діють на момент страхування, з урахуванням зносу; вантажу – вартості, зазначеної в рахунку постачальника, з додаванням витрат на перевезення), вносить страхову премію, до сплати якої договір морського страхування не набирає чинності (якщо в ньому не передбачено інше).
Страхувальник зобов’язаний забезпечити безпеку застрахованого майна і негайно повідомити страховика про будь-яку зміну, що істотно впливає на ступінь ризику.
Страховик видає страхувальнику страховий поліс – документ, який є письмовим доказом наявності та змісту договору морського страхування. Страховий поліс підлягає пред’явленню страховику (на його вимогу) під час виплати страхового відшкодування (заявленої претензії страхувальника).
При настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний повідомити про нього страховика та вжити заходів щодо запобігання або зменшення збитків. За заявленою претензією страхувальника страховик за посередництва аварійного комісара оплачує страхове відшкодування, необхідні та доцільні витрати на запобігання або зменшення збитків, внески по спільній аварії. При виплаті страхового відшкодування може мати місце суброгація.
Коли об’єкт застрахований у кількох страховиків на суми, що у результаті перевищують його страхову вартість (подвійне страхування), всі страховики відповідають лише розмірі страхової вартості; при цьому кожен із них відповідає у розмірі, пропорційному відношенню страхової суми згідно з укладеним ним договором морського страхування до загальної страхової суми за всіма договорами морського страхування, укладеними щодо даного об’єкта. Якщо одна й та сама відповідальність судновласника застрахована у кількох страховиків (подвійне страхування), кожен із них відповідає у розмірі, що дорівнює його відповідальності відповідно до укладеного ним договору морського страхування. У разі, якщо при настанні страхового випадку розмір відповідальності судновласника менший за розмір відповідальності всіх страховиків, кожен із страховиків відповідає у розмірі, пропорційному відношенню розміру його відповідальності до розміру відповідальності всіх страховиків.
За особливою угодою (генеральним полісом) можуть бути застраховані всі або відомі вантажі, які страхувальник отримує або відправляє протягом певного терміну. На вимогу страхувальника страховик зобов’язаний видавати страхові поліси чи страхові сертифікати окремих відправок вантажів, які під дію генерального полиса. У разі невідповідності змісту страхового полісу або страхового сертифіката окремих відправок вантажів генеральному полісу перевага надається страховому полісу або страховому сертифікату.
