Біметалізм (від латин. bis – двічі і metallum – метал, а також валютний дуалізм) – грошова система, при якій роль загального еквівалента закріплюється за двома благородними металами (зазвичай золотом і сріблом), передбачаються вільне карбування монет з обох металів та їх необмежене звернення.
Біметалізм є грошовою системою, характерною в основному для середньовіччя і епохи первісного накопичення. Співвідношення між вартістю срібла та золота в античності та середні віки коливалося в межах 10:1 та 12:1, у 17-18 століттях у межах 14,5:1 та 15,6:1.
Біметалізм – грошова система, за якої за двома металами – золотом і сріблом – законодавчо закріплюється роль загального еквівалента, і монети, викарбувані з обох металів, виконують без обмежень всі функції грошей і звертаються на рівних підставах.
Успадкований від середньовіччя біметалізм був широко поширений у Західній Європі в 16-19 ст. Видобуток срібла в Європі та приплив його з Америки у свою чергу сприяли поширенню біметалізму.
Існували два різновиди біметалізму. паралельна і подвійна. Система паралельної валюти, коли він ціннісне співвідношення між золотом і сріблом встановлюється стихійно відповідно до ринковою вартістю золота і срібла, відповідала більш ранньому історичному періоду і була незручна для розрахунків, т.к. співвідношення вартості металів, отже, і цін товарів змінювалося.
При системі подвійної валюти, встановлюваної у низці країн із 18-19 ст., їх уряди визначали ціннісне співвідношення (паритет) між золотом і сріблом. Так, у 1865 р. це співвідношення у європейських країнах становило 1:15,5. Карбування золотих і срібних монет і прийом їх у різних угодах проводили відповідно до встановленого співвідношення; якщо один метал виявлявся недооціненим урядом, він йшов з обігу і вивозився за кордон або, навпаки, приходив з-за кордону, у разі його переоцінки. Так було в Англії 16-18 ст. переоцінене зрештою урядом золото залишилося у зверненні, а недооцінене срібло зникло з обігу.
Система подвійної валюти існувала мови у Франції початку 19 в. та у США з кінця 18 ст. (до 1873 р.), коли срібний долар ще зберігав необмежену платіжну силу, хоча відкрите карбування срібла і було скасовано.
В умовах біметалізму обмін паперових знаків відбувався за бажанням емісійних установ або на золото або на срібло, тому валютний запас країни складався з двох металів. Останнім щаблем біметалізму у Європі було створення Латинського монетного союзу (1865 р.).
Біметалізм не відповідає потребам розвиненого товарного господарства та суперечить самій природі грошей як єдиного товару, покликаного виконувати роль загального еквівалента. Суперечливість і неміцність біметалізму як грошової системи, розрив між зростанням виробництва і падінням вартості срібла з 70-х рр., що збільшується. 19 ст. (співвідношення срібла і золота було 1:18 1880 р. і 1:40 1907 р.), деякі інші фактори зумовили перехід до золотого монометалізму. Причиною переходу до монометалізму стало різке здешевлення срібла у зв’язку з відкриттям та розробкою родовищ срібла у Сполучених Штатах Америки.