Банківська франшиза – Позитивний спред (різниця), що виникає на пасивній стороні балансу банку через невідповідність між ставками залучення коштів та їх альтернативною вартістю на ринку.
Банківська франшиза використовується при проведенні оцінки вартості банку по капіталу при злиття та приєднання. У цьому ресурси банку розглядають непросто як джерело фінансування активних операцій, бо як певний вид діяльності. Захист депозитів кредитних організацій з їх страхування дозволяє банку створювати вартість пасивної боці балансу банку. Якщо вартість із залученням депозитів виявиться нижчою за вартість альтернативних ринкових джерел коштів на відкритому ринку з адекватним рівнем ризику, виникає позитивний спред.
Видаткова частина звіту про прибутки та збитки містить у собі внутрішню вартість, яка становить цінність для власників банку. Чим більша банківська франшиза, тим вища вартість банку. Для розрахунку банківської франшизи спред (альтернативна вартість ресурсів на ринку за мінусом фактичної вартості ресурсів цього банку) множать на середні залишки платних пасивів.
Термін банківська франшиза також означає право користування товарним знаком певного банку, яке передається іншому самостійному юридичної особі, тобто. це право представляти той чи інший банк та продавати від його імені банківські продукти (див. Франчайзинг). До таких банківських продуктів зазвичай належить:
- видача кредитів;
- видача пластикових карток;
- продаж страхових пакетів;
- продаж лізингових програм та інших послуг.
Банківська франшиза є відкриття філії банку будь-якому місті, але не касового обслуговування. Для організації касового обслуговування необхідно відкриття саме філії.
Вітчизняні банки прагнуть самостійно розвивати регіональну мережу шляхом відкриття філій та відділень, у зв’язку з чим банківська франшиза широкого поширення не набула.
