Аудитор (auditor) – це спеціаліст, який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством, та атестований у відповідному порядку на право провадження аудиторської діяльності. Аудитори можуть займатися аудиторською діяльністю:
- самостійно як фізичні особи, які виконують підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (індивідуальні підприємці);
- як штатні працівники аудиторської фірми;
- як виконавці, що залучаються аудиторською організацією на роботу на підставі цивільно-правового договору.
Аудитор повинен мати кваліфікаційний атестат, а якщо він працює самостійно, то й ліцензію. Ліцензування аудиторської діяльності проводиться з метою забезпечення контролю держави за дотриманням вимог законодавства, що висуваються до неї.
Порядок атестації право її здійснення визначено законодавчо. До атестації допускаються особи, які мають вищу або середню спеціальну економічну або юридичну освіту та стаж роботи не менше 3-х років (з 5-ти останніх) як бухгалтер, економіст, ревізор, аудитор, а також керівник, науковий співробітник організації або викладач економічних дисциплін. Для отримання атестату необхідно скласти кваліфікаційний іспит. Атестат видається на певний термін із подальшим продовженням.
Аудитор повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, що є умовою продовження атестату. Аудитори, які пройшли атестацію на право здійснювати аудиторську діяльність, спеціалізуються на аудиту: банківському; страхових організацій; бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів; загального (аудит інших економічних суб’єктів). Для кожного напряму аудиторської діяльності потрібний відповідний атестат.
У законодавчих документах визначено основні завдання, функції, обов’язки та відповідальність аудиторів, а також їхні права. Першочерговим завданням аудитора є якісне проведення аудиторської перевірки, що стає гарантією достовірності бухгалтерської та фінансової звітності, якою користуються при прийнятті рішень власники, потенційні інвестори та партнери підприємства та забезпечує зменшення підприємницького ризику.
Аудитор повинен як підтвердити достовірність звітності, а й оцінити організацію бухгалтерського обліку; кваліфікацію кадрів фінансово-бухгалтерських служб; фінансові результати діяльності підприємства; розробити рекомендації щодо усунення недоліків та виявлених порушень; оцінити досягнуті результати і зорієнтувати керівництво підприємства більш ефективні методи господарювання.
Аудитори готують реєстраційні документи та пропозиції щодо їх удосконалення; вони можуть також представляти інтереси замовників у податкових органах та в арбітражних судах.
Водночас аудитори, будучи незалежними, мають широкі права. Вони мають право відмовитися від проведення аудиторської перевірки після попереднього знайомства з суб’єктом господарювання або в процесі перевірки, якщо не отримують необхідної інформації. Вони самостійно визначають її форми та методи; мають право в повному обсязі перевіряти у суб’єктів господарювання документацію про фінансово-господарську діяльність, отримувати за письмовим запитом необхідну для аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб, проводити опитування працівників організації, що перевіряється, залучати на договірній основі до проведення аудиторських перевірок експертів тощо.
Аудитори зобов’язані подати економічному суб’єкту вичерпну інформацію за результатами перевірки, ознайомити керівників із підготовленими аудиторським висновком та дати рекомендації щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку та управління.
Крім проведення аудиторської перевірки та надання консультаційних послуг клієнтам, аудитор може бути залучений як експерт-бухгалтер під час проведення судово-бухгалтерської експертизи. Експерт як самостійна процесуальна постать, як кваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку та контролю самостійно визначає методи дослідження, т.к. відповідає за обґрунтованість своїх висновків.
У разі виявлення проведення некваліфікованих аудиторських перевірок, що призводять до збитків для держави або економічного суб’єкта, аудитор несе матеріальну відповідальність, встановлену нормативними документами, а також може бути позбавлений атестату та ліцензії (див. Професійна відповідальність аудиторів).
