Технологія та техніка аудиторських перевірок

Технологія та техніка аудиторських перевірок (audit practice) — послідовність проведення аудиторської перевірки із зазначенням основних аналітичних процедур та методів отримання аудиторських доказів, джерел інформації та методів її обробки, виконавців окремих робіт та оформлення аудиторських документів.

Самостійна частина технології та техніки аудиторських перевірок – складання програм аудиту. При детальному опрацюванні програми аудиторської перевірки технологія її проведення розписується досить детально. Найчастіше вона є «ноу-хау» аудиторської фірми та формується як внутрішній документ, що залишається в аудитора.

У технологічній карті аудиту:

  • пов’язані напрями аудиторської перевірки, склад аудиторських доказів, інформаційні дані та аналітичні процедури;
  • визначено вимоги до кваліфікації спеціалістів, які мають проводити перевірку конкретних операцій;
  • обґрунтовано аудиторську вибірку;
  • розраховано трудомісткість робіт або обґрунтовано необхідну чисельність працівників для виконання робіт у визначені терміни.

Важливою частиною технології проведення аудиту є обґрунтування складу аудиторських документів, тобто форми завершення окремих етапів перевірок, порядку їх обговорення та погодження з метою включення до аудиторського висновку.

Техніка аудиту великою мірою пов’язана з використанням аналітичних процедур:

  • методів порівняння (що дозволяє оцінити відповідність фактичного стану обліку та фінансової звітності встановленому порядку, заданому чи нормативному рівню);
  • методів деталізації та відхилень (коли аудитор повинен з’ясувати, що призвело до змін, які джерела виявлених відхилень, оцінити структурні зміни, що відбулися);
  • методів елімінування та факторного аналізу (що дозволяють розкрити причини зміни фінансових результатів діяльності організації та спрогнозувати її розвиток, дати оцінку фінансової стійкості організації).

Чим ширше в аудиторській перевірці представлені аналітичні процедури, тим надійніше та повніше технологія аудиту. Особливе місце у технології аудиту займає контроль за правильністю комп’ютерної обробки даних, програмних продуктів, сумісністю програмних продуктів, що використовуються для обліку в різних підрозділах та на різних ділянках виробництва економічного суб’єкта, що перевіряється.

Технологія і техніка аудиторських перевірок, що враховує специфіку суб’єктів господарювання, що перевіряються, визначається у вигляді приватних методик аудиторських перевірок.

Технологія аудиторської перевірки не має суворої регламентації та не зафіксована нормативно-правовими документами. Але вона обов’язково відповідає певному набору вимог та включає кілька етапів, які можуть здійснюватися у певній послідовності, це:

  1. планування аудиту (попереднє знайомство з клієнтом, оформлення контракту або листа-зобов’язання, вивчення та оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю організації клієнта, оцінка ризиків, підготовка плану та програми аудиту). Мета – організувати ефективну та економічно виправдану перевірку;
  2. збір аудиторських доказів (виконання аудиторських процедур: тестування засобів контролю та аудиторські процедури сутнісно). При цьому необхідно перевірити: установчі та інші загальні документи, госпдоговори, облікову політику з метою ведення бухгалтерського обліку та оподаткування, звітність економічного суб’єкта, систему внутрішнього контролю, комплекси з усіх розділів та рахунків бухгалтерського обліку. При проведенні аудиторської перевірки слід дотримуватися раціонального співвідношення між витратами на збір аудиторських доказів і корисністю інформації, що видобувається. Необхідно керуватися правилами (стандартами) “Аудиторські докази”, “Первинний аудит”
    початкових та порівняльних показників бухгалтерської звітності», «Аналітичні процедури», «Дії аудитора при виявленні спотворень бухгалтерської звітності» тощо;
  3. документування (документуються основні аспекти проведеної роботи, зроблені висновки та інші важливі питання, що мають значення для підготовки аудиторського висновку, а також для доказу високої якості ведення аудиту). Робоча документація має бути достатньо повною та переконливою. При оформленні ходу аудиту необхідно керуватись положеннями правила (стандарту) «Документування аудиту;
  4. заключний етап (завершення підготовки робочої документації, інформування керівництва особи, що аудується, за результатами перевірки, формулювання думки про достовірність бухгалтерської звітності, підготовка аудиторського висновку).

Методики виконання аудиторських перевірок розробляються фахівцями аудиторської організації та становлять їхню комерційну таємницю.

Основні підходи формування методики аудиту:

  1. бухгалтерський (розробка методик перевірки з різних розділів бухгалтерського обліку);
  2. юридичний (включає розробку методик перевірки різних питань з юридичної точки зору);
  3. спеціальний (включає розробку методик перевірки груп економічних суб’єктів, які мають загальними спеціальними ознаками);
  4. галузевої (розробляються методики аудиту економічних суб’єктів залежно від виду їхньої діяльності та галузевої приналежності).

Усі методики розробляються за єдиною типовою схемою, куди входять перелік нормативно-правових документів. Використовуються тести, анкети, таблиці тощо. Важливу роль грають комп’ютерні інформаційні технології.

Залишити коментар:

Site Footer