Індустріальне страхування – у зарубіжній страховій практиці – особлива група «дешевих» договорів особистого страхування, призначених головним чином для промислових робітників із відносно низьким рівнем доходів.
Індустріальне страхування виникло вперше в середині XIX століття в Англії (1896 р. парламентом країни був прийнятий закон про індустріальне страхування). У Російській Імперії близьким за змістом до індустріального страхування було земське страхування, перетворене після 1918 в народно-радянське страхування і надалі скасоване.
Нині індустріальне страхування існує у більшості розвинених країн. Правову основу індустріального страхування становлять спеціальні закони про індустріальне страхування.
Практика проведення індустріального страхування характеризується вкрай дрібними страховими преміями, які сплачуються регулярно щотижня чи щомісяця (іноді раз на квартал).
Інкасація страхових премій з індустріального страхування доручається спеціалізованим страховим агентам — колекторам, які організовують відвідування страхувальників вдома у зручний для них час. Розміри страхових сум стандартизовані.
З-поміж договорів індустріального страхування виділяють довічне страхування (на випадок смерті), змішане страхування та зворотне змішане страхування. За деякими видами промислового страхування страхувальнику надається право опціону, тобто. вибору отриманні накопиченої страхової суми готівкою, чи її конверсії у новий страховий поліс тієї самої виду страхування, але у велику страхову суму.
Індустріальне страхування також називається народного страхування, т.к. спрямовано широкі маси трудящих.
