Зміст
Що таке консолідована фінансова звітність?
Консолідована фінансова звітність (consolidated financial statements) – це звітність, у якій доходи, витрати, майно та зобов’язання материнського підприємства та контрольованих ним підприємств представлені як доходи, витрати, майно та зобов’язання єдиного підприємства.
Консолідована фінансова звітність складається суб’єктом господарювання, що є материнським підприємством.
Відповідно до МСФЗ 10 материнське підприємство — це підприємство, яке контролює одне або кілька підприємств, а дочірнє підприємство — суб’єкт господарювання, зокрема некорпоративне підприємство, наприклад, партнерство, яке контролюється іншим підприємством (відомим як материнське підприємство).
Консолідовану фінансову звітність надає материнська компанія шляхом включення до неї показників дочірніх підприємств.
На підставі передбачуваного впливу материнської компанії на діяльність підконтрольних компаній останні в МСФЗ поділяються на асоційовані, дочірні та спільні.
Методика складання консолідованої фінансової звітності є досить складною, оскільки пов’язана з необхідністю елімінування статей, тобто наслідки реалізації угод між членами корпоративної групи не включають до консолідованої звітності — показують лише активи та зобов’язання, доходи та витрати від операцій із третіми особами.
Але консолідація не зводиться до простого додавання аналогічних статей активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат: процес консолідації передбачає цілу низку спеціальних розрахунків і може бути представлений у вигляді багатокрокової процедури консолідації.
Склад консолідованої фінансової звітності
Консолідована фінансова звітність, яка складена відповідно до вимог МСФЗ, відображає діяльність групи компаній як єдиного цілого і включається наступні звіти:
- Балансовий звіт.
- Звіт про прибуток та збитки.
- Звіт про рух коштів.
- Звіт про зміни у власному капіталі.
- Примітки.
Принципи консолідації фінансової звітності
Принцип повноти — вимагає повне відображення інформації про активи, зобов’язання, витрати майбутніх періодів, доходи майбутніх періодів об’єднаної групи компаній, незважаючи на розмір частки материнської компанії.
Принцип справедливої та достовірної оцінки — консолідована фінансова звітність має бути прозорою, дохідливою, загальнодоступною розуміння і надавати вагому і об’єктивну інформацію про активи, зобов’язання і фінансовий стан організацій, які входять у групу предприятий.
Принцип власного капіталу — власний капітал, фінансові результати діяльності та резерви групи консолідуються, оскільки материнська компанія та її структурні підрозділи сприймаються як єдине ціле.
Принцип сталості застосування методів консолідації та принцип чинного підприємства — зобов’язують використовувати вибрані методи консолідації протягом тривалого за умови ефективного функціонування групи компаній.
Принцип суттєвості — якщо інформація важлива для користувачів, вона розкривається в консолідованій звітності. Тільки ті статті, які мають прямий вплив на прийняття інвестиційних або інших управлінських рішень, вважаються суттєвими та мають відображатися у фінансовій документації.
Принцип єдиних методів оцінки — материнська компанія зобов’язується користуватися єдиними методами оцінки при консолідації звітності та складанні своєї власної.
Принцип єдиної дати складання консолідованої фінансової звітності – Консолідована фінансова звітність складається на дату складання материнської звітності.
Принцип єдиної облікової політики — при формуванні консолідованої звітності використовується єдина облікова політика для материнської та дочірніх підприємств, застосовна до аналогічних операцій та інших подій за схожих обставин.
Методи консолідації фінансової звітності
Повна консолідація виходить із того, що група є єдиною економічною освітою, при цьому консолідації підлягають усі чисті активи дочірніх компаній (пріоритет контролю за володінням), а права меншості відображаються у пасиві консолідованого балансового звіту. Використовується для дочірніх підприємств, утворених унаслідок придбання чи злиття.
Пропорційна консолідація є загальноприйнятим способом формування консолідованої фінансової звітності для спільної діяльності. Її на відміну повної консолідації у тому, що консолідуються не контрольовані активи, лише ті, якими учасник загального проекту реально володіє. І тут частка меншості у консолідованій звітності немає. Участь у спільній діяльності (активи, пасиви, доходи, витрати) може відображатися у звітності учасника або разом з іншими аналогічними активами, пасивами, прибутками та витратами, або як окремі позиції.
Метод пайової участі застосовується для обліку інвестицій в асоційовані підприємства. Такі інвестиції спочатку (у момент інвестування) відображаються за номінальною вартістю, при цьому виникає гудвіл як різниця між номіналом інвестицій та часткою інвестора в чистих активах асоційованої компанії. Надалі зміна частки інвестора в чистих активах, а також знецінення гудвілу відображаються в консолідованому балансі в кореспонденції з рахунками прибутків та збитків. Слід зазначити, що асоційована компанія не є частиною групи, тому елімінування внутрішньогрупових операцій не застосовується, а частка групи у прибутку асоційованої компанії, накопиченої з моменту інвестування, показується окремо від накопиченого капіталу групи.
Етапи процесу консолідації фінансової звітності
Консолідація фінансової звітності відбувається у кілька етапів:
- Етап 1. Підготовка окремих фінансових звітів підприємств, що входять до складу групи, до консолідації.
- Етап 2. Консолідація гудвілу.
- Етап 3. Консолідація накопиченого капіталу.
- Етап 4. Визначити та відокремити частку меншості у чистих активах та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.
- Етап 5. Безпосереднє складання консолідованої фінансової звітності: постатейне підсумовування показників фінансової звітності дочірніх підприємств із аналогічними показниками фінансової звітності материнського підприємства.
Методика складання консолідованої фінансової звітності представлена як сукупність методів консолідації звітності, а саме – послідовністю їх застосування.
Залежно від наявності чи відсутності взаємних операцій можна назвати такі етапи консолідації:
- первинна консолідація виникає при складанні вперше консолідованої звітності раніше незалежних підприємств та пов’язана з придбанням інвестованого підприємства;
- Наступна консолідація виникає при складанні консолідованої звітності групи підприємств, утвореної раніше та в якій вже здійснювалися взаємні операції.
У свою чергу, залежно від характеру операції при інвестуванні та встановленні контролю виділяють два методи складання первинної консолідованої фінансової звітності:
- метод купівлі (придбання);
- метод злиття (поглинання).
Загалом методика складання консолідованої фінансової звітності досить складна, оскільки під час консолідації звітності необхідно здійснювати елімінування (виключення) статей з метою запобігання повторному рахунку та штучному завищенню величини капіталу та фінансових результатів.
У системі бухгалтерського обліку України підприємства мають можливість складати консолідовану фінансову звітність за національними стандартами та міжнародними стандартами.
За цими стандартами консолідована фінансова звітність дає характеристику загального фінансового стану та загального фінансового результату, що дає уявлення як про перспективи інвестування в таку групу, так і про її внесок у економічний розвиток держави.
При аналізі консолідованої фінансової звітності особливу увагу слід привернути до себе збиткові економічні одиниці у структурі групи, оскільки вони можуть бути індикатором подальших фінансових проблем групи підприємств.
Тому консолідована фінансова звітність є важливим елементом інформаційного забезпечення учасників ринку.
У сучасних умовах господарювання на підвищення значення консолідованої фінансової звітності у підприємницькій діяльності впливають чимало передумов, зокрема:
- необхідність постійного вдосконалення механізму інформаційного забезпечення користувачів;
- підвищення значення інформації у світі загалом;
- необхідність пошуку високоприбуткових сегментів бізнесу з метою переливання капіталів;
- розвиток інститутів громадянського суспільства, яким необхідно більше інформації щодо діяльності підприємств;
- бажання власників та акціонерів мати інформацію про діяльність усієї групи підприємств;
- необхідність застосування однакових облікових методів, а у разі неможливості розкриття – інформації про такі відмінності;
- посилення економічної боротьби за ресурси та технології;
- посилення економічної боротьби за ринки збуту;
- перерозподіл економічної влади;
- підвищення значення контролю над діяльністю дочірніх підприємств материнським з метою зменшення ризиків зловживань та спотворення інформації.
Тому консолідована фінансова звітність є атрибутом високорозвиненої ринкової економіки, що забезпечує збалансування інтересів користувачів. Для України це позитивне явище, яке поступово починає адаптуватися до практичних умов господарювання.
Метою складання фінансової звітності загалом та консолідованої фінансової звітності зокрема є її використання як інформаційного ресурсу під час обґрунтування та прийняття управлінських рішень.
Враховуючи складність самих процесів консолідації даних та правового статусу суб’єктів групи підприємств, система нормативно-правового регулювання консолідованої фінансової звітності також є складною.
Проблемні аспекти складання консолідованої фінансової звітності відповідно до МСФЗ:
- відсутня чіткий інструментарій для бухгалтерів із практичного застосування вимог МСФЗ для складання консолідованої фінансової звітності;
- протиріччя та невідповідності між МСФЗ та чинним законодавством України;
- відсутність кваліфікованих кадрів, які б не тільки мали знання МСФЗ, але й могли б застосувати їх на практиці.
Консолідована фінансова звітність — це звітність, що відображає фінансове становище та результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Принципи, закладені в порядок формування звітності МСФЗ, роблять її більш адекватною і здатною відобразити справжнє майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ є суттєвою не тільки для іноземних, але і для національних інвесторів. Це ще раз підтверджує необхідність та корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.